Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козиритися

Козиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться. Мнж. 165. 2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться. Чуб. III. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИРИТИСЯ"
Богатіти, -тію, -єш, гл. = Багатіти.
Виплигнути, -гну, -неш, гл. Выпрыгнуть.
Витришкати, -каю, -єш, гл. 1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить. Зміев. у. 2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав. Зміев. у.
Збі́ржа, -жі, ж. Извощичья биржа. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Обміжний, -а, -е. Пограничный, межевой.
Пасинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пасынковать, обрѣзывать, обрывать побочные отростки, листья травянистыхъ растеній. Черниг. г.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
Товчення, -ня, с. Толченіе.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗИРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.