Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кола

Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові. Гол. IV. 302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛА"
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли. Екат.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма. Желех.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу. Вас. 160.
Погіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ (во множествѣ).
Поперезімовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перезімувати, но во множествѣ.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки. Вас. 150.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.