Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Буркуку! меж., выражающее воркованіе голубя. Він літає, буркотає, собі пароньки шукає. Як буркуку, так буркуку!
Вепер, -пра, м.
1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити.
2) Кастрированный свиной самецъ. Ум. веприк. вепрок.
Насмішкувато нар. Насмѣшливо.
Перехимородити, -джу, -диш, гл. Пересилить въ интригахъ, хитростяхъ, колдовствѣ. Він ледачий химороду химородить. Ну, та я його перехимороджу.
Пробій, -бо́ю, м. Проходъ, проникновеніе куда силой. Нас не пускали в містечко, а ми пробоєм поїхали. Ні, бабо, стій, бо я тебе не пущу!... Та ваба пробоєм іде.
Протаскатися, -каюся, -єшся, гл. Пробраться, дотащиться. Як тілько в кріпость протискався, тузити зараз і принявся.
Схлипування, -ня, с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування.
Уцілок нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.
Чебриця, -ці, ж. Родъ растенія. Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця.