Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козуля

Козуля, -лі, ж. 1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. козулька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗУЛЯ"
Бейдуля, -лі, ж. Дура, глупая женщина. Вх. Лем. 391.
Верхоглядка, -ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що. МВ. І. 27.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита. Шух. і. 248.  
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Покритка, -ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. Cм. покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала... покриткою... який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч.
Статечно нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Холітати, -таю, -єш, гл. = хитати. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.