Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кубелечко
кубичний
кубка
кублитися
кублище
кубло
кубок
кубоша
кубрак
кубрик
кубушка
кубцем-кубцем
кува!
кувакання
кувакати
кування
кувати
куватися
кувик
куві
кувік
кувікання
кувікати
куга
кугава
кугач
кугик
кугикати
кугина
кугут
куделечка
куделити
куделитися
куделиця
кудель
куделька
кудельний
куделя
кудеревенький
кудеревий
кудерець
кудерний
кудерь
кудерявий
куди
кудикало
кудись
кудівка
куділка
кудкудак!
кудкудакати
кудла
кудлай
кудлати
кудлатий
кудлач
кудля
кудовчати
кудою
кудра
кудрево
кудрий
кудрик
кудрі
кудря
кудрявець
кудрявий
кудрятинка
куєв
кужба
кужбитися
кужделеба
кужелина
кужелити
кужівка
кужівник
кужілець
кужілка
кужіль
кужмарки
кузенька
кузка
кузня
кузоб
кузуб
кузубенька
кузька
кузьком сидіти
кузьмірки
куйнара
куйовда
куйовдити
куйовдитися
кука
кукан
кукати
кукібливий
кукібний
кукібник
кукібниця
кукібничок
кукілець
кукіль
кукільоватий
кукільчик
кукла
кукобити
кукобитися
кукоблитися
куковка
куколиця
куколка
кукольван
кукольванити
куконочка
кукса
куксин
куксоватий
куксоватіти
куку!
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї. К. ЧР. 5.
Доближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. добли́зитися, -жуся, -жишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні. Г. Барв. 278.
Й сз. = і, сз. (Cм.).
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Кудрево, -ва, с. Кедръ? Як жидова Христа мучила, та на кудреві й роспинала. О. 1861. XI. Свид. 62.
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть. Вх. Зн. 43.
Пасаман, -ну, м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши. Гол. Од. 17.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Нас спонсорують: