Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кубелечко
кубичний
кубка
кублитися
кублище
кубло
кубок
кубоша
кубрак
кубрик
кубушка
кубцем-кубцем
кува!
кувакання
кувакати
кування
кувати
куватися
кувик
куві
кувік
кувікання
кувікати
куга
кугава
кугач
кугик
кугикати
кугина
кугут
куделечка
куделити
куделитися
куделиця
кудель
куделька
кудельний
куделя
кудеревенький
кудеревий
кудерець
кудерний
кудерь
кудерявий
куди
кудикало
кудись
кудівка
куділка
кудкудак!
кудкудакати
кудла
кудлай
кудлати
кудлатий
кудлач
кудля
кудовчати
кудою
кудра
кудрево
кудрий
кудрик
кудрі
кудря
кудрявець
кудрявий
кудрятинка
куєв
кужба
кужбитися
кужделеба
кужелина
кужелити
кужівка
кужівник
кужілець
кужілка
кужіль
кужмарки
кузенька
кузка
кузня
кузоб
кузуб
кузубенька
кузька
кузьком сидіти
кузьмірки
куйнара
куйовда
куйовдити
куйовдитися
кука
кукан
кукати
кукібливий
кукібний
кукібник
кукібниця
кукібничок
кукілець
кукіль
кукільоватий
кукільчик
кукла
кукобити
кукобитися
кукоблитися
куковка
куколиця
куколка
кукольван
кукольванити
куконочка
кукса
куксин
куксоватий
куксоватіти
куку!
Бусьок, -ська, м. = бусько. Фр. Пp. 128.
Закропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закропи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. Чуб. V. 994. 2) Омочать, омочить, освѣжать, освѣжить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити. Мл. л. сб. 237.
Переламати, -ма́ю, -єш, гл. Переломать многіе предметы одинъ за другимъ.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. О. 1862. І. Библіогр. 67. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Херс. г. Хотіли стареньких підневідить. Сим. 206.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Прищулюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищулитися, -люся, -лишся, гл. 1) Притаиваться, притаиться. Прищуливсь у куточку. 2) Прижиматься, прижаться. А я до його ще й більш прищу нюся. Г. Барв. 358. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи. Шейк.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька. МУЕ. І. 189.
Нас спонсорують: