Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кубелечко
кубичний
кубка
кублитися
кублище
кубло
кубок
кубоша
кубрак
кубрик
кубушка
кубцем-кубцем
кува!
кувакання
кувакати
кування
кувати
куватися
кувик
куві
кувік
кувікання
кувікати
куга
кугава
кугач
кугик
кугикати
кугина
кугут
куделечка
куделити
куделитися
куделиця
кудель
куделька
кудельний
куделя
кудеревенький
кудеревий
кудерець
кудерний
кудерь
кудерявий
куди
кудикало
кудись
кудівка
куділка
кудкудак!
кудкудакати
кудла
кудлай
кудлати
кудлатий
кудлач
кудля
кудовчати
кудою
кудра
кудрево
кудрий
кудрик
кудрі
кудря
кудрявець
кудрявий
кудрятинка
куєв
кужба
кужбитися
кужделеба
кужелина
кужелити
кужівка
кужівник
кужілець
кужілка
кужіль
кужмарки
кузенька
кузка
кузня
кузоб
кузуб
кузубенька
кузька
кузьком сидіти
кузьмірки
куйнара
куйовда
куйовдити
куйовдитися
кука
кукан
кукати
кукібливий
кукібний
кукібник
кукібниця
кукібничок
кукілець
кукіль
кукільоватий
кукільчик
кукла
кукобити
кукобитися
кукоблитися
куковка
куколиця
куколка
кукольван
кукольванити
куконочка
кукса
куксин
куксоватий
куксоватіти
куку!
Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Грин. ІІІ. 271, 545. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. Мет. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. К. Псал. 47. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Мет. 170. Розчесав їй косу до вінця. Ном. № 8827. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. Мет. 171. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Кокотень, -тня, м. = кокот. Мій ти кокотень маленький. Ном. № 9252.
Корок, -рка, м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Н. п. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. Ум. корочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. ІІ. 77.
Наглумля́тися, -ля́юся, -єшся́, сов. в. наглуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Глумиться, наглумиться, насмѣяться. Наглумився з мене, да ще й перед людьми. Г. Барв. 111.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Поскиглити, -лю, -лиш, гл. Повыть.
Сьогоднішній, -я, -є. Сегодняшній. Сим. 150.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Уперто нар. Упрямо, упорно.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Нас спонсорують: