Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачина

Козачина, -ни, ж. 1) Молодой человѣкъ, молодець. 2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. І. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИНА"
Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6.
Гегеп меж. = геп.
Заги́н, -ну, м. Погибель, гибель. до загину. До смерти.
Заструга́ти Cм. застругувати.
Отаманський, -а, -е. Атаманскій. Левиц. Пов. 235.
Погляд, -ду, м. Взглядъ. Видно сокола по польоту, а сову по погляду. Ном. № 7343. На погляд вона добра пані. Черниг.
Порічківка, -ки, м. Наливка, настойка на красной смородинѣ.
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Трейтяк, -ка, м. = третяк.
Шепотинник, -ка, м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.