Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кваплення
квапливий
квапливість
квапливо
кваплятися
квапний
квапно
кварта
квартал
квартина
квартира
квартирка
квартиронька
квартирочка
квартовий
квартонька
кварточка
квартуга
кварцяний
квас
квасець
квасиво
квасило
квасина
квасити
кваситися
кваскуватий
кваслина
квасний
квасник
квасниця
квасність
квасніти
квасно
кваснути
квасок
квасолечка
квасолина
квасолюватий
квасоля
кватера
кватира
кватирант
кватирантів
кватирка
кватирний
кватиронька
кватирочка
кватирування
кватирувати
кватирька
кватиря
квацювати
квацяти
квач
квачик
кваша
квашений
квашення
квашія
квашка
квизнути
квилина
квилити
квилля
квиль
квит
квиток
кві
квік
квікало
квікати
квіт
квітень
квітина
квітка
квітневий
квітний
квітник
квітнути
квітнючий
квітонька
квіточка
квіття
квітувати
квітущий
квітчаний
квітчання
квітчастий
квітчати
квітчатися
квітючий
квічати
квічення
квок! I
квок II
квокати
кво-кво!
квоктати
квоктуха
кволий
кволитися
кволість
кволіти
квочечка
квочка
кв'як
ке
кеба
кебета
кебетливий
кебетний
кебітливий
кебітний
кевкнути
кед
кедзі-кедзі!
кеді
кедр
кедра
Відмолоти Cм. відмолювати. Відмолотити. Cм. відмолочувати.
До́вжи́ти, -жу, -жиш, гл. 1) Длить, удлинять. Старе, старе, що само й з міста не зведеться, а ще йому Бог віку довжить. Черном. 2) До́вжити. Проходить ра́лом по нивѣ въ длину ея. Нѣжин. у. Н. Вол. у. Чуб. VII. 400.
Досни́тися, -сню́ся, -сни́шся, гл. Окончиться сну. Сей сон мені, Заїро, не доснився. К. МБ. XI. 145.
Дри́ндати, -даю, -єш, гл. О лошади: бѣжать рысью. Вх. Уг. 237.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.
Зичли́во нар. Доброжелательно.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей. ЗОЮР. І. 254.
Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Ном. № 557. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. Дещо. 34. 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Ном. № 2055. Уживай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Шевч. 17. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Рудч. Ск. І. 115. Довелось їй на старости літах збідніти. Федьк. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Єв. Л. VIII. 41. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. Мет. 47. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. Грин. III. 531. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Ном. № 6468. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Желех. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. Чуб. V. 74. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Шевч. 584. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили. Шух. І. 199.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Поперецінювати, -нюю, -єш, гл. То-же, что и перецінити, но во множествѣ.
Нас спонсорують: