Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кваплення
квапливий
квапливість
квапливо
кваплятися
квапний
квапно
кварта
квартал
квартина
квартира
квартирка
квартиронька
квартирочка
квартовий
квартонька
кварточка
квартуга
кварцяний
квас
квасець
квасиво
квасило
квасина
квасити
кваситися
кваскуватий
кваслина
квасний
квасник
квасниця
квасність
квасніти
квасно
кваснути
квасок
квасолечка
квасолина
квасолюватий
квасоля
кватера
кватира
кватирант
кватирантів
кватирка
кватирний
кватиронька
кватирочка
кватирування
кватирувати
кватирька
кватиря
квацювати
квацяти
квач
квачик
кваша
квашений
квашення
квашія
квашка
квизнути
квилина
квилити
квилля
квиль
квит
квиток
кві
квік
квікало
квікати
квіт
квітень
квітина
квітка
квітневий
квітний
квітник
квітнути
квітнючий
квітонька
квіточка
квіття
квітувати
квітущий
квітчаний
квітчання
квітчастий
квітчати
квітчатися
квітючий
квічати
квічення
квок! I
квок II
квокати
кво-кво!
квоктати
квоктуха
кволий
кволитися
кволість
кволіти
квочечка
квочка
кв'як
ке
кеба
кебета
кебетливий
кебетний
кебітливий
кебітний
кевкнути
кед
кедзі-кедзі!
кеді
кедр
кедра
Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують. Шевч. 410.
Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Левч. 135. Грин. ІІІ. 128, 129. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. Г Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребецъ, лодочникъ. Стор. ІІ. 138. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.
Давня́шній, -я, -є. = Давнішній. Давняшня знакома. Рудч. Ск. II. 158.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Кабашниця, -ці, ж. Продавщица водки или содержательница кабака. Гей Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая. ЗОЮР. І. 319.
Кагла, -ли, ж. Отверстіе дымовой трубы, закрывающееся для удержанія теплоты. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Ном. № 9165. Шух. І. 96.
Підкидний, -а́, -е́ Подкидной, незаконный ? — ду́рень. Cм. дурень.
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Грин. III. 83. Стрів дівку семилітку. Чуб. V. 1190.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
Нас спонсорують: