Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кваплення
квапливий
квапливість
квапливо
кваплятися
квапний
квапно
кварта
квартал
квартина
квартира
квартирка
квартиронька
квартирочка
квартовий
квартонька
кварточка
квартуга
кварцяний
квас
квасець
квасиво
квасило
квасина
квасити
кваситися
кваскуватий
кваслина
квасний
квасник
квасниця
квасність
квасніти
квасно
кваснути
квасок
квасолечка
квасолина
квасолюватий
квасоля
кватера
кватира
кватирант
кватирантів
кватирка
кватирний
кватиронька
кватирочка
кватирування
кватирувати
кватирька
кватиря
квацювати
квацяти
квач
квачик
кваша
квашений
квашення
квашія
квашка
квизнути
квилина
квилити
квилля
квиль
квит
квиток
кві
квік
квікало
квікати
квіт
квітень
квітина
квітка
квітневий
квітний
квітник
квітнути
квітнючий
квітонька
квіточка
квіття
квітувати
квітущий
квітчаний
квітчання
квітчастий
квітчати
квітчатися
квітючий
квічати
квічення
квок! I
квок II
квокати
кво-кво!
квоктати
квоктуха
кволий
кволитися
кволість
кволіти
квочечка
квочка
кв'як
ке
кеба
кебета
кебетливий
кебетний
кебітливий
кебітний
кевкнути
кед
кедзі-кедзі!
кеді
кедр
кедра
Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами. Н. Вол. у.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться. Желех.
Злеге́сеньканар. Ум. отъ зле́гка.
Лавонька, -ки, ж. Ум. отъ лава.
Ле́дінь, -ня, м. = леґінь. Узяв ледінь стару бабу, кайтеся, хрестяне! Гол. III. 514. Ой любили два ледіні єдну молодицю. Гол. Ум. ледіник. Порубали ледіника у чужої жінки. Гол. І. 227. Поставайте, ледіники, до танцю, до танцю. Гол.
Оберегати, -га́ю, -єш, сов. в. оберегти, -режу, -жеш, гл. Оберегать, оберечь, сохранять, сохранить. Писано, що ангелам накаже оберегати тебе. Єв. Л. IV. 10.
Прослух, -ху, м. Слухъ, вѣсть, извѣстіе. Ні слуху, ні прослуху. Ном. № 1936.
Трудовитий, -а, -е. 1) Требующій большого труда, многотрудный. Шейк. 2) Трудолюбивый. Шейк.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.
Нас спонсорують: