Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кваплення
квапливий
квапливість
квапливо
кваплятися
квапний
квапно
кварта
квартал
квартина
квартира
квартирка
квартиронька
квартирочка
квартовий
квартонька
кварточка
квартуга
кварцяний
квас
квасець
квасиво
квасило
квасина
квасити
кваситися
кваскуватий
кваслина
квасний
квасник
квасниця
квасність
квасніти
квасно
кваснути
квасок
квасолечка
квасолина
квасолюватий
квасоля
кватера
кватира
кватирант
кватирантів
кватирка
кватирний
кватиронька
кватирочка
кватирування
кватирувати
кватирька
кватиря
квацювати
квацяти
квач
квачик
кваша
квашений
квашення
квашія
квашка
квизнути
квилина
квилити
квилля
квиль
квит
квиток
кві
квік
квікало
квікати
квіт
квітень
квітина
квітка
квітневий
квітний
квітник
квітнути
квітнючий
квітонька
квіточка
квіття
квітувати
квітущий
квітчаний
квітчання
квітчастий
квітчати
квітчатися
квітючий
квічати
квічення
квок! I
квок II
квокати
кво-кво!
квоктати
квоктуха
кволий
кволитися
кволість
кволіти
квочечка
квочка
кв'як
ке
кеба
кебета
кебетливий
кебетний
кебітливий
кебітний
кевкнути
кед
кедзі-кедзі!
кеді
кедр
кедра
Балагула, -ли, ж. 1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. І. 504. 2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ. 3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Лубен. у. Стала вона банити ложечки. Мнж. 32. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Мнж. 6. Банити рибу. МУЕ. І. 49. (Добруджа). 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. Харьк. у. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня. Г. Барв. 334.
Барабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить.
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Глибокий, -а, -е. Глубокій. Долина глибока. Мет. 79. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотирі — стреляні глибокі. АД. II. 258. Шукай собі або глибокої води, або високої гиллі. Ном. № 3652. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Шевч. 470. Що за дивні його твори, за глибокі його гадки! К. Псал. 215. Сравн. степ. глибший. Ум. глибоченький.
Затка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Покрываться, покрыться тканымъ узором. Зазеленіло поле й луки, мов заткались травою та квітками. О. 1861. IX. 175.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. МВ. ІІ. 15. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Мет. 260. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Шевч. 48. Курява лягає. Шевч. 89. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Ном. № 542. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. Котл. Ен. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. Ном. № 1520. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли. Шевч. 53.
Попрутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать прутик. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках. Кіевск. у.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Шнурування, -ня, с. Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Рудч. Чп. 257. Ой беріть з возів, беріть шнурування. Рудч. Чп. 101.
Нас спонсорують: