Вистоюватися, -стоююся, -єшся, сов. в. вистоятися, -стоюся, -єшся, гл.
1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко.
2) Устаиваться, устояться.
Галанський, -а, -е. Голландскій.
Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь.
Колувати, -лую, -єш, гл.
1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує.
2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Волю колувати, як просто їхати та бідувати.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!».
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье.
Посваволити, -лю, -лиш, гл. Посвоевольничать.
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
