Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козинець

Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИНЕЦЬ"
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Новоселець, -льця, м. Вновь поселившійся, новопоселенець.
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Повнаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Повадиться (о многихъ).
Рідішати, -шаю, -єш, гл. = рідшати.
Росхідниця, -ці, ж. Угощеніе, устраиваемое молодежью въ день окончанія (за недѣлю до Рождества) хожденія на вечерниці. Kolb. I. 76.
Смерком, смеркома, нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. МВ. (О. 1862. III. 43). Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло. Екатер. у.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Гол. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. Мир. ХРВ. 92, 2) = муляти. Мені трудить ногу. Борз. у. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.