Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кандійка
кандьор
каниця
канка
кановця
канона
канонада
канонадити
канонірка
кантабал
кантабас
кантар
кантарок
кантонист
кантопля
кантора
кантоха
кантурь
канудити
канун
канупер
канупір
канути
канцелюра
канцелярист
канцелярия
канцілюга
канціляжка
канцур
канцурря
канчук
канюка
канючити
каня
канянка
кап! I
кап II
капа
капама
капаний
капанина
капар
капаран
капарис
капарисовий
капарити
капарка
капарний
капарник
капарниця
капарства
капарство
капати
капелечка
капелина
капелиста
капелія
капель
капелька
капельмайстер
капелюх
капелюха
капелюш
капелюшанка
капелюшок
капелян
капелянець
капестра
капець
капи
капирь
капитал
капиталиста
капитан
капитановий
капитанський
капиця
капище
капів
капка
капкан
капканистий
капкач
каплавух
каплавухий
каплина
каплиця
капличка
каплі
капловухий
каплоухий
каплун
каплунити
каплуновий
капля
капник
капнути
каповий
капосний
капосник
капосниця
капостити
капостіти
капость
капота
капотіти
капочка
каправий
каправіти
капралик
капраль
капровокий
капса
капсан
капсель
капслевий
каптан
каптанка
каптанник
каптанок
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Гомі́нка, -ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було. Грин. І. 230.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву. Морд. Оп. 70.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Н. п.
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди. Шух. І. 285.
Півка, -ки, ж. (= пілка) = пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці. Гол. II. 429.
Поназначати, -ча́ю, -єш, гл. Отмѣтить, намѣтить, обозначить (во множествѣ).
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл.дерево. Снимать съ дерева кору. Вх. Лем. 166.
Тирло, -ла, с. 1) Мѣсто отдохновенія скота у водопоя въ обѣденное время. Кобел. у., Радом. у. Чуб. VII. 577. О. 1862. V. Кух. 39. Сонечко геть підніметься, і отара сама стане рушать з тирла. О. 1862. V. Кух. 32. 2) Логовище, притонъ звѣря. Оттут саме вовче тирло. Уман. у. 3) Также ти́рво. Мѣсто, гдѣ птица токуетъ, токъ. Шух. І. 23. Вообще мѣсто, гдѣ птицы собираются для отдыха, на ночь. Сим. 20. Журавлі десь курлюкають на тирлах. Сим. 204. 4) = терло 1. Шух. І. 225.
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
Нас спонсорують: