Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені.
Заслу́женька, -ки, ж. Ум. отъ заслуга.
Куцик, -ка, м.
1) У древорубовъ-гуцуловъ при распилкѣ дерева на части — болѣе короткіе куски ствола.
2) Короткая куртка. Cм. куцина.
3) Пони, лошадь малорослой породы.
Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Поростовкувати, -кую, -єш, гл. = поростовкмачувати.
Пролиз, -зу, м. Незамерзающее мѣсто на рѣкѣ. Аж зирк, —заєць у пролизі чмиха.... бідний лапками перебіра, от-от під лід піде. Оце пролиз буде, а по при нею їдуть через річку і не провалюється крига.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость.
Чепуристий, -а, -е. Любящій опрятность, щеголеватый. Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи?