Гряді́ль, -ля, м. = Граділь.
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабі́ти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Звістити́ся, -щу́ся, -сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився.
Капар, -ра, м.
1) Обѣднѣвшій, обпитавшій. В капар, на капар переходити. Приходить въ бѣдность, въ упадокъ.
2) — ру. Насосъ.
3) Снарядъ для забиванія свай.
Ми́р, -ру, м. 1) = світ. Хто ж тепер буде миром управляти? 2) Народъ. Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться. Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. . На пристані миру такого, що страх. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. 4) hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. 5) миром. Миром і Богу добре молитися. 6) миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать! 7) мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. б) Dracocephalum Ruyschiana L.
Недогляд, -ду, м. Недосмотръ.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Сніжина, -ни, ж. Снѣжинка. А думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу. Ум. сніжинка, сніжиночка.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна.
