Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козирити

Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади). О. 1861. V. Слов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗИРИТИ"
Бозінька, -ки, м. Ум. отъ бозя.
Визолити, -лю, -лиш, гл. Выбучить. Аф. 328.
Доро́слий, -а, -е. 1) Взрослый. Вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королева. МВ. І. 136. 2) Дорослый. Доросле жито. Н. Вол. у.
Ме́рва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. Грин. III. 659. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = морва.
Опарканити, -ся. Cм. опарканювати, -ся.
Прогодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Самим твоїм заробітком не прогодуємося. Кіевск. у.
Ранець, -нця, м. Ранець. Ой заплачеш, моя мила, заплачені, як мене молодого в ранці забачиш. Чуб. V. 993.
Суворливий, -а, -е. Суровый. Він суворливий на позір, а справді добріш. Волч. у. (Лобод.).
Чуд, -да, м. 1) = чудо. Чуб. І. 162. 2) Въ одномъ изъ варіантовь думы «Про Олексія Поповича» употреблено ошибочно вм. чардак, палуба. Олексій Попович на чуд вихожає. АД. І. 181.
Шушон, -на, м. Родъ верхней женской одежды. О. 1862. VIII. 24. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. Ішло кілька чоловік незвязаних і за ними шляхтянки у шушоні. Стор. МПр. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.