Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кояшник
кпини
кпити
кпитися
кравальниця
кравеція
кравецтво
кравець
кравецький
кравник
кравцівна
кравцювати
кравченко
кравчик
кравчина
кравчиха
краголь
крагулець
крадемці
крадений
крадіж
крадіжка
крадіжний
крадій
крадіння 2
крадки
крадці
крадько
крадькома
крадюка
крадючий
крадящий
краєвий
краєць
краєчка
краєчок
країна
край
крайка
крайнебо
крайник
крайній
крайок
крайчик
крак
кракати
краколь
кракоч
кракун
кралевський
кралечка
краль
кралька
краля
крам
крамаренко
крамарик
крамариха
крамарівна
крамарня
крамарочка
крамарочок
крамарство
крамарський
крамарчук
крамарь
крамарька
крамарювати
крамина
крамкати
крамний
крамнина
крамниця
крамовий
крамок
крамплі
крамплювати
крампулець
крамський
крамувати
крамчати
крап
крапати
крапелина
крапелька
краплистий
крапля
краповий
крапчастий
крапчистий
крас
краса
красень
красивий
красий
красило
красити
красітечний
красітечно
красіти
красітка
красітний
краска
краснивечко
красний
красно
красноголовець
краснозірка
краснокорінь
красномовець
красномовний
красномовність
краснописний
краснопись
краснопірка
красноталь
краснюк
красовитий
красовиця
красоля
Бодян, -ну, м. Раст. Amisum stellatum. Або горілочку пили.... настояную на бодян. Котл. Ен. ІІІ. 63.
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Колющий, -а, -е. = колючий. Помостимо вам кладочки з колющого глоду. Мил. 65.
Некрут, -та, м. Рекрутъ. Сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 11. А Оникій нехай здоров буде, бо я учора заплакала за його, як почула, що у некрути братимуть. О. 1862. IX. 114. По над садом зелененьким доріжка лежала, молодая туди пані некрут виряжала. Н. п. Ум. некрутик. Сидя, леже некрутики в кованих кайданах. Чуб. V. 969.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей. О. 1861. VI. 77.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Столиця, -ці, ж. 1) Столица. ЗОЮР. І. 118. Греб. 406. 2) Стоянка. В чистім полі кірниця, там чумаків столиця, там чумаки стояли, сніг волами доптали. Гол. І. 177. 3) ? На них жита, як жир ситі, а пшениця, як столиця, в тебе вівси жубровії і ячмені золотії. Гол. IV. 552.
Цугундер, -ра, м. ? Нап'яв на цугундер. Ном. № 10657.
Нас спонсорують: