Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кояшник
кпини
кпити
кпитися
кравальниця
кравеція
кравецтво
кравець
кравецький
кравник
кравцівна
кравцювати
кравченко
кравчик
кравчина
кравчиха
краголь
крагулець
крадемці
крадений
крадіж
крадіжка
крадіжний
крадій
крадіння 2
крадки
крадці
крадько
крадькома
крадюка
крадючий
крадящий
краєвий
краєць
краєчка
краєчок
країна
край
крайка
крайнебо
крайник
крайній
крайок
крайчик
крак
кракати
краколь
кракоч
кракун
кралевський
кралечка
краль
кралька
краля
крам
крамаренко
крамарик
крамариха
крамарівна
крамарня
крамарочка
крамарочок
крамарство
крамарський
крамарчук
крамарь
крамарька
крамарювати
крамина
крамкати
крамний
крамнина
крамниця
крамовий
крамок
крамплі
крамплювати
крампулець
крамський
крамувати
крамчати
крап
крапати
крапелина
крапелька
краплистий
крапля
краповий
крапчастий
крапчистий
крас
краса
красень
красивий
красий
красило
красити
красітечний
красітечно
красіти
красітка
красітний
краска
краснивечко
красний
красно
красноголовець
краснозірка
краснокорінь
красномовець
красномовний
красномовність
краснописний
краснопись
краснопірка
красноталь
краснюк
красовитий
красовиця
красоля
Бісяка, -ки, м. Ув. отъ біс.
Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Херс. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у. (К. П. Михальчукъ).
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Їдиме, -мого, с. Съѣстное. Позоставалось і питиме й їдиме. Рудч. Ск. II. 157.
Капелян, -на, м. Капелланъ.
Можні́сенько нар. Ум. отъ мо́жно. Совершенно возможно. Лубны. Можнісенъко вам без коня бути. Волч. у.
Познакомити, -млю, -миш, гл. = познайомити.
Припинати, -на́ю, -єш, сов. в. прип'ясти, -пну, -не́ш, гл. Привязывать, привязать, приколоть. Чуб. І. 74. Приколень, що коня припинають. Чуб. І. 74. Ой припну коня коло калиночки, а сам ляжу спати на край могилочки. Макс. Припну фартух дорогий, золотії береги. Макс. Припни шаблю в лівім боці. Драг. 66.
Тройко числ. Трое. Ум. тро́єчко.
Уплітатися, -таюся, -єшся, сов. в. уплестися, -туся, -те́шся, гл. 1) Вплетаться, вплестись. 2) Впутываться, впутаться, вцѣпиться. Рідко такий день мине, щоб вона не вплелася мені у коси. Чуб. II. 71.
Нас спонсорують: