Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптанчик
каптити
каптій
каптіти
каптур
каптурка
каптурник
каптуровий
каптурок
каптуроносець
каптурчик
капуза
капурис
капусняк
капусняковий
капуснячий
капуста
капустина
капустиця
капустійник
капустниця
капустонька
капустяний
капустянка
капут
капуш
капцан
капцаніти
капці
капцювати
капчури
капшивий
капші
капшук
капшуковий
капшучок
капшушки
капщина
кара
карабель
карабеля
карабин
карабинер
карабинок
карабін
карабунитися
караван
каравати
каразійовий
каразія
караїмка
каракати
караки
каракуватий
каракуля
каракуцьки
каралуш
караман
карання
карапавка
карапаня
карапудитись
карапудливий
карапуз
карапузка
карасик
карасір
карасірниця
карась
карасьча
карася
карасяччя
каратати
каратель
карати
каратись
караул
караулити
карафа
карафковий
карафочка
карахвет
карахонька
караяч
карб
карба
карбас
карбач
карбець
карбик
карбівка
карбівник
карбівничий
карбіж
карбованець
карбований
карбованчик
карбовка
карбувати
карбуляти
карвасарь
карватка
карваш
карда
кардинал
кардований
кардовник
карета
кари
карий
карита
карк
карковий
карлик
карлуватий
карлюжа
карлюка
карлючити
карлючитися
карлючка
Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок! Загад.
Підсередульший, -а, -е. Слѣдующій за среднимъ (о братѣ, сестрѣ и пр.).
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться. Вх. Зн. 65.
Трупоїдний, -а, -е. Трупоядный, ѣдящій трупы. Шейк.
Усмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. усмоктатися, -кчуся, -чешся, гл. 1) Всасываться, всосаться. 2) Вваливаться, ввалиться. Худа, щоки усмоктались у середину. Мир. ХРВ. 180.
Хрестовий, -а, -е. Крестовый. хрестові́ уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48, 49.
Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.
Нас спонсорують: