Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криворучка
кривосудця
кривоустий
кривошия
кривувати
кривулечка
кривулька
кривуля
кривулястий
кривуляти
крига
кригнати
криж
крижавка
крижак
крижалка
крижаний
крижанка
крижастий
крижати
крижатий
крижацтво
крижацький
крижевий
крижень
криженька
крижик
крижина
крижівниця
крижка
крижмо
крижнистий
крижня
крижняк
крижоватка
крижовий
крижувати
крийма
крик
крикливий
крикливиця
крикнути
крикнява
крикси
крикуль
крилас
крилатий
крилаш
крилашський
крилечко
криллячко
крило
криля
крим
кримець
кримка
кримкуватий
кримський
крин
криниця
криничаний
криниченька
криничка
криничний
криничовина
криничуватий
кринишний
криса
крисак
крисанечка
крисанина
крисаня
крисачок
криси
крислатий
крисловатий
кристаль
крити
критий
критик
критика
критикувати
критися
критичний
критник
криття
криха
крихітка
крихкенький
крихкенько
крихкий
крихкість
крихко
крихта
крицевий
криця
крицяний
кричання
кричати
кричма
криша
кришанець
кришеник
кришеня
кришечка I
кришечка II
кришити
кришка
кришний
кришталевий
кришталик
кришталь
крів
крівавий
крівавити
крівавитися
крівавиця
крівавник
крівавниці
кріваво
Завдяки́ нар. Благодаря. Завдяки доброму чоловікові, що порятував мене шматком хліба, я, поснідавши, спромігся переваги-ваги додому доплентатись, а то пак нездужав уже і ступіня ступити.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Непряха, -хи, ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха. Рудч. Ск. І. 176.
Новина, -ни, ж. 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. ЗОЮР. І. 217. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. Гол. І. 79. 3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. Мет. 165. 4) Новое платье. Ном. № 4912. 5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. МВ. (О. 1862. І. 74). Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Св. Л. 21. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Конст. у. Ум. новинка.
Ослін, -лону, м. Продолговатая скамья. Вас. 194. Чуб. VII. 387, 388. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. Kolb. І. 58. 2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Сумск. у. Ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Мет. 200. Ой сядь на ослоник. Грин. III. 498.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Реготатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Серм'янина, -ни, ж. = серм'язкина. Ой лежить козак на глибокій долині, постелив собі в голову серм'янину. Гол. І. 105.
Цямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, чмокать (при ѣдѣ). Вх. Зн. 79.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать. Угор.
Нас спонсорують: