Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криворучка
кривосудця
кривоустий
кривошия
кривувати
кривулечка
кривулька
кривуля
кривулястий
кривуляти
крига
кригнати
криж
крижавка
крижак
крижалка
крижаний
крижанка
крижастий
крижати
крижатий
крижацтво
крижацький
крижевий
крижень
криженька
крижик
крижина
крижівниця
крижка
крижмо
крижнистий
крижня
крижняк
крижоватка
крижовий
крижувати
крийма
крик
крикливий
крикливиця
крикнути
крикнява
крикси
крикуль
крилас
крилатий
крилаш
крилашський
крилечко
криллячко
крило
криля
крим
кримець
кримка
кримкуватий
кримський
крин
криниця
криничаний
криниченька
криничка
криничний
криничовина
криничуватий
кринишний
криса
крисак
крисанечка
крисанина
крисаня
крисачок
криси
крислатий
крисловатий
кристаль
крити
критий
критик
критика
критикувати
критися
критичний
критник
криття
криха
крихітка
крихкенький
крихкенько
крихкий
крихкість
крихко
крихта
крицевий
криця
крицяний
кричання
кричати
кричма
криша
кришанець
кришеник
кришеня
кришечка I
кришечка II
кришити
кришка
кришний
кришталевий
кришталик
кришталь
крів
крівавий
крівавити
крівавитися
крівавиця
крівавник
крівавниці
кріваво
Вид, -ду, м. 1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Ном. № 3167. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Ном. № 6314. Увесь вид кропивою пожалив. МВ. І. 63. 2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Шевч. 497. Ум. видок, видочок.
Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.
Гуди́мець, -мця, м. Волкъ. Борз. у.
Дочека́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Ном. № 2028. Коли то того дочекається. Ном. № 5622.
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни. Стор. МПр. 62.
Проступок, -пку, м. 1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. ЕЗ. V. 102. Підвести кого на проступок. Котл. МЧ. 427. 2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його. Г. Барв. 394.
Розігріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розігрітися, -ріюся, -єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Мнж. 1. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.
Стомляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить, истомлять, истомить. Стомить мене робота. МВ. ІІ. 9.
Хотар, -ря, м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45.
Чабаненко, -ка, м. Сынъ, чабана,
Нас спонсорують: