Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе.
Позабовтувати, -тую, -єш, гл. Забрызгать края платья грязью, замочить края платья. Бач, як позабовтували спідниці.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Пообтрощувати, -щую, -єш, гл. Обломать вокругъ (во множествѣ).
Синітка, -ки, ж. = синятка. Cм. синьота.
Стиски, -ків, м.
1) Стѣсненіе, сжатіе въ груди, удушье. Уроки.... стисками стискали. Як кашель або стиски їх вночі хоть трохи турбували.
2) Родъ ножницъ для стрижки овецъ, безъ колецъ для пальцевъ.
Табашний, -а, -е. Табачный.
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый.
Шалдувати, -ду́ю, -єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шаля́ує.
