Баба́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина.
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого.
Захмелити, -лю, -лышъ, гл. Охмелѣть.
Підв'язати, -ся. Cм. підв'язувати, -ся.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
Розсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл.
1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім.
2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Цебер розсохся і розсипався. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Розсипались жовті кости як жар по печі.
3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась.
4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає.
Тило, -ла́, с. Задняя часть чего, тылъ; хребетъ, спина.
Усениця, -ці, ж. = гусениця.
Учинятися, -няюся, -єшся, сов. в. учинитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣдаться. Вчинилася бондарочка п'яна і глуха. І так воно с;:оро якось теє вчинилось. Великий гріх учинився. Чом же сим людям не вчинитись би тихими, незнаними історії героями добра людського? 2) Совершаться, совершиться, происходить, произойти. Ще одно тільки місце зостається, де його погибель вчиниться. 3) Только сов. в.? Вырости. Вчинилася густа та висока лоза. Конст. у. 4) Заквашиваться, закваситься. Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься.
