Бір Ii, біру, и бору, м. Сборъ, налогъ. Небагато я вже мала доплочувать громадського біру: вісім левів ще й скілько там.
Голитися, -люся, -лишся, гл. Бриться. Не милися, бо не будеш голитися.
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу?
Зачорни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зачернить.
Лопа́тка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум — не лізь у горох, не псуй лопаток. знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Поприщити, -щить, гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Йому поприщило пику.
Послизти, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Уже м'ясо послизло. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли.
Сідати, -да́ю, -єш, сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл.
1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Стали вони на коні сідати. сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. ні сіло, ні впало. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. Ні сіло, ні впало, — давай йому грошей!
2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. За горою сонечко сідає. Червоне сонечко вже спочивать сідає.
3) Осѣдать, осѣсть.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
