Вибиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вибитися, -б'юся, -єшся, гл. Выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться. Звіри вже вибились, прибігли. Я тобою з війська виб'юсь, з мурів — силою твоєю. Молода, зелена та пахуча травиця з-під землі вибивалася. — з сили, мочі. Выбиться изъ силъ. Коняка вибилась із мочі.
Викладування, -ня, с. = викладання.
Зарегота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав.
Колиба, -би, ж. 1) Пастушій шалашъ. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Ум. коли́бочка. Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Опасти Cм. опадати.
Пакосний, -а, -е. = пакісний.
Сивина, -ни, ж. = сивизна. Не сивина на світі правду творить.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце.
Уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. Коні, як почують чорта, то вростіч.
