Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. Це дід вікодавній.
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Кріпкенько нар. = кріпенько.
Пороспитувати, -тую, -єш, гл. Разспросить (многихъ, о многомъ).
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Розвідати, -ся. Cм. розвідувати, -ся.
Сорокуш, -ша, м. = сорокопуд.
Страж, -жі, ж. = сторожа. — держати. Быть на караулѣ, на часахъ. Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав.
Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній.
Шклянка, -ки, ж. = склянка. Не шклянка, не розіб'юся. Треба налити шклянку води і поставити її на вікні. Випив шклянку вина.
