Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокошний

Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШНИЙ"
Бутити, -чу, -тиш, гл. 1) Закладывать фундаментъ изъ камней. Желех. 2) Трамбовать. Полт. г.
Вишукати Cм. вишукувати.
Голосина, -ни, м. Голосище, огромный голосъ. Чуб. II. 581.
Загребе́лля, -ля, с. Мѣсто за плотиной. На загребеллі живе. Черк. у.
За́дувка, -ки, ж. Мятель. Вх. Уг. 239.
Закра́йок, -йку, м. Край, окраина.
Отерпати, -па́ю, -єш, гл. Рвать въ куски. Вх. Лем. 445.
Провеселитися, -люся, -лишся, гл. Провести весело время.
Смажний, -а, -е. Запекшійся. Мир. Пов. І. 170. Шовковою хусточкою обітре смажниї вуста. Кв. І. 5.
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. ХС. І. 74. Грин. І. 32. На стрітення зіма з літом пострічаються. Ном. № 521.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКОШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.