Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокошний

Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКОШНИЙ"
Глузливо нар. Насмѣшливо.
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Дев'ятна́дцятий, -а, -е., чис. Девятнадцатый.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Лимари́ха, -хи, ж. = лимарка. Ой пила, пила лимариха на меду, та й пропила свою дочку молоду. Лис. І.
Оклинцювати, -цюю, -єш, гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.
Поперелякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Перепугаться (о многихъ). Левиц. Пов. 289. Люде тікають з поля, усі поперелякуються. Ком. І. 42.
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Стор. МПр. 155. Ум. пучечок.
Сугорб, -ба, м. Холмъ. Мар'янівка роскинулась на двох сугорбах. Мир. Пов. І. 112. Ум. сугорбок. Київ роскинувся по сугорбах та по ярах. Зміев. у.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Міусск. окр. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного. К. Іов. 84. 2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе. Пирят. у. 3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками». Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКОШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.