Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Cм. бейла.
Вартовничий, -чого, м. = вартівник.
Відхожати, -жаю, -єш, гл. = відходити. Старший брат теє зачуває, до утрені божественної одхожає.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш.
Заба́гтися, гнеться, гл. безгл. Захотѣться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. От забаглося тобі не знати чого.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ.
Колір, -ру, м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина.
Хура 2, -ри, ж. Вьюга, мятель. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась.