Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Кліть, -ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. 2) = комора. Узяла сестру попід силу та веде в кліть.
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. (У балці) пробігав невеличкий протічок.
Сапувальник, -ка, м. = сапальник.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький.
Тижньово нар. Недѣльно.
Хижчина, -ни, ж. = хижка. А вана метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Побігла вина швиденько у хижчину. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти.
