Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кольокатор
кольфарба
колюватина
колюки
колюх
колюча
колючий
колючка
колюшенний
колющий
коляда
колядин
колядка
колядний
колядник
колядниця
колядниченько
колядування
колядувати
колядчаний
коляк
коляка
коляндра
коляр
коляса
колястра
кома
комана
команда
командєрство
командувати
команиця
команка
комарик
комаристий
комариця
комарище
комарів
комарник
комарня
комарь
комаха
комашина
комашитися
комашка
комашниця
комашня I
комашня II
комедія
комедіянський
комель
коменда
комендант
комендерувати
комета
комети
комиз
комиза
комизитися
комин
коминне
коминок
коминотрус
коминяр
комисар
комиш
комишитися
комін
комір
комірка
комірне
комірник
комірницький
комірниця
комірниченько
коміронька
комірчина
коміть
комлик
комнір
комод
комолий
комонний
комонник
комонниця
комонно
комонь
комора
коморити
коморячий
компанист
компанієць
компанійський
компанія
компанувати
компанчик
компас
комперя
комперянка
комплик
компонування
компонувати
компонуватися
комфорт
конанійко
конання
конати
конвалія
конвой
кондак
кондійка
кондричитись
кондури
кондяк
коненько
коненя
конець
конечне
конечний
конечно
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
Волинський, -а, -е. Волынскій.
До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. Камен. у. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. Кв. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка. Харьк.
Досипа́ти II, -па́ю, -єш, сов. в. доспа́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Досыпать, доспать. Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипала. Чуб. V. 928. А вже ж мої очі не доспали ночі. Н. п. Млр. л. б. 277. Доспав до обід.
Підпертя, -тя, с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Позаставати, -стаю, -єш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав. Славяносерб. у.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Чуб. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. К. Псал. 190. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами. Левиц. І. 31.
Співний, -а, -е. Пѣвучій. Маєш же свашеньки співнії. Гол. II. 665. 2) Мелодическій, музыкальный.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Мет. 94. Степ широкий. Мет. 69. Послала мене мати в степ пшениці жати. Мет. 21. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. Ум. степо́к, степо́чок.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.
Нас спонсорують: