Баговіння, -ня, с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Conferva rivularis.
Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться.
Роман, -ну, м. 1) Раст. a) Matricaria Chamomilla, ромашка. б) Chrysanthemum inodorum. 2) Романъ (лит. произведеніе). Писав романи. Ум. романець.
Споритися 2, -рюся, -ришся, гл.
1) Спорить. Спориться як за батьківщину.
2) Воли споряться. Не парные волы несогласно идутъ въ парѣ.
Тверджа, -жі, ж. Твердь, твердыня. Будь мені за гірню скелю, стань за тверджу недвижиму.