Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кольокатор
кольфарба
колюватина
колюки
колюх
колюча
колючий
колючка
колюшенний
колющий
коляда
колядин
колядка
колядний
колядник
колядниця
колядниченько
колядування
колядувати
колядчаний
коляк
коляка
коляндра
коляр
коляса
колястра
кома
комана
команда
командєрство
командувати
команиця
команка
комарик
комаристий
комариця
комарище
комарів
комарник
комарня
комарь
комаха
комашина
комашитися
комашка
комашниця
комашня I
комашня II
комедія
комедіянський
комель
коменда
комендант
комендерувати
комета
комети
комиз
комиза
комизитися
комин
коминне
коминок
коминотрус
коминяр
комисар
комиш
комишитися
комін
комір
комірка
комірне
комірник
комірницький
комірниця
комірниченько
коміронька
комірчина
коміть
комлик
комнір
комод
комолий
комонний
комонник
комонниця
комонно
комонь
комора
коморити
коморячий
компанист
компанієць
компанійський
компанія
компанувати
компанчик
компас
комперя
комперянка
комплик
компонування
компонувати
компонуватися
комфорт
конанійко
конання
конати
конвалія
конвой
кондак
кондійка
кондричитись
кондури
кондяк
коненько
коненя
конець
конечне
конечний
конечно
Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Баденя, -ні, ж. = бакай. Вх. Зн. Лем. 389.
Відусюди нар. = відусіль. Мнж. 60.
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні. Черниг.
Грони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Вязаться въ грозди. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Пахнути, -ну, -неш, гл. Пахнуть, издавать запахъ. Пахне бузком, конвалією. Стор. МПр. 80. щоб твій и дух не пах! Чтобъ тебя здѣсь не было. Ном. № 5142. гарбузом пахне. Будетъ отказъ на сватовство. І багата, і хороша, хто погляне, — ахне. Пішов би я сватати, та, гарбузом пахне. Чуб. V. 37. доріженька пахне. Предстоитъ въ скоромъ времени дорога. Дощик крапле, чумаченькам дороженька пахне. Чуб. V. 1029. пахне землею (від кого). Уже умираетъ. Од неї пахне вже землею, уже й мене не пізнає. Я до попа та до сусіди: привів попа, та не застав — вона вже вмерла. Шевч. 401.
Пристани, -нів, м. 1) = пристановище. 2) Присоединеніе въ компанію.
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.
Уряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. урядитися, -джуся, -дишся, гл. Устраиваться, устроиться. Cм. уряжатися.  
Нас спонсорують: