Вилітання, -ня, с.
1) Вылетъ, вылетаніе.
2) Отлетъ. Ум. вилітаннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко.
До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту.
Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь.
Захрясыты, -хряшу, -сыш, гл. Загромоздить, запрудить, покрыть. Так і захрясять воду гуси, — таких їх тут!
Курчати, -чу́, -чи́ш, гл. О голубяхъ: ворковать. Голуби курчат. Говорится также и о лягушкахъ, когда онѣ урчатъ. Жаби курчат.
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл.
1) Построгать нѣкоторое время.
2) Перестрогать (во множествѣ).
3) — дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце.
Таволожник, -ка, м.
1) Spiraea crenata L. 2 — пужний. Spiraea hypericifolia L.
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух.
Штунда, -ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). 3) соб. Штундисты.