Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітка
кітлик
кітловина
кітляр
кітлярка
кітлярчин
кітний
кіток
кітчий
кітька
кіть-кіть!
кіхоть
кіш
кішастий
кішка
кішкарь
кішниця
кіявкати
кла
клад
кладіжка
кладій
кладільник
кладка
кладня
кладовисько
кладовище
кладочка
кладь
клак
кламцати
кландати
кланцати
кланцатий
кланці
клань
кланяння
кланятися
клап
клапан
клапаня
клапати
клапатий
клапач
клапачка
клапкати
клапоть
клапоухий
клаптик
клаптош
клас
класик
класичний
класний
класти
кластися
клатати
клац!
клацання
клацати
кле
клебан
клебанина
клебанка
клебаня
клевак
клеветатися
клеветуха
клевецъ
клевцур
клевчик
клевчиха
клезнути
клеїти
клей
клейгов!
клейнити
клейно
клейнод
клейнодець
клейтух
клекавка
клекацка
клекіт
клекотати
клекотіти
клект
клектання
клектати
клен
кленина
клениця
кленовий
кленок
клень
клепайло
клепак
клепало
клепання
клепаня
клепати
клепач
клепачка
клепець
клепка
клептати
клептіти
клесачка
клесувати
клець
клечальний
клечаний
клечанина
клечання
клешня
клешоногий
кливак
клик
кликання
кликати
Кванька, -ки, ж. Родъ жидкаго кушанья. Добра кванька, та нема лоньки, — хіба буду пальком. Ном. № 11968. Употребляется только въ поговоркѣ?
Коштовня, -ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку коштовню та чорт-зна чим укривати. (Пан хотів гарну клуню виривати старою соломою). Полт.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Куколиця, -ці, ж. Раст. Lichnis vespertine. ЗЮЗО. І. 127.
Павидло, -ла, с. Родъ густого варенья изъ растертыхъ ягодъ или яблокъ.
Підстерігати, -га́ю, -єш, сов. в. підстерегти, -жу, -же́ш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Як би я свою (жінку) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза. Котл. МЧ. 472. 2) Замѣчать, замѣтить. Підстерігає мій братуха, що у мене на думці щось криється. Рудч. Ск. І. 133.
Розжиток, -тку, м. 1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить.... Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. Федьк. Пов. 64. 2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 156.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.
Тільки нар. = тілько.
Чорнобривець, -вця, м. 1) Чернобровый. Колисочка швабська, дитиночка панська, золотії бильця, колишу я чорнобривця. Н. п. 2) Раст. а) Tagetes erecta. Вх. Пч. І. 13. б) Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 138. Цвіли всякі квітки: і гвоздики, і чорнобривці. Левиц. І. 23. 3) Орѣхъ очень спѣлый. А вже що горіхів-горіхів було носить! Та ще всі один в один чорнобривці, що вже спіє-спіє та й вивалиться з гнізда. Сим. 199, 200. 4) Сапогъ съ краснымъ голенищемъ и черной головкой. Васильк. у. Вас. 162. 5) мн. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. чорнобривчик. Зацвів чорнобривчик. Грин. III. 157.
Нас спонсорують: