Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітка
кітлик
кітловина
кітляр
кітлярка
кітлярчин
кітний
кіток
кітчий
кітька
кіть-кіть!
кіхоть
кіш
кішастий
кішка
кішкарь
кішниця
кіявкати
кла
клад
кладіжка
кладій
кладільник
кладка
кладня
кладовисько
кладовище
кладочка
кладь
клак
кламцати
кландати
кланцати
кланцатий
кланці
клань
кланяння
кланятися
клап
клапан
клапаня
клапати
клапатий
клапач
клапачка
клапкати
клапоть
клапоухий
клаптик
клаптош
клас
класик
класичний
класний
класти
кластися
клатати
клац!
клацання
клацати
кле
клебан
клебанина
клебанка
клебаня
клевак
клеветатися
клеветуха
клевецъ
клевцур
клевчик
клевчиха
клезнути
клеїти
клей
клейгов!
клейнити
клейно
клейнод
клейнодець
клейтух
клекавка
клекацка
клекіт
клекотати
клекотіти
клект
клектання
клектати
клен
кленина
клениця
кленовий
кленок
клень
клепайло
клепак
клепало
клепання
клепаня
клепати
клепач
клепачка
клепець
клепка
клептати
клептіти
клесачка
клесувати
клець
клечальний
клечаний
клечанина
клечання
клешня
клешоногий
кливак
клик
кликання
кликати
Вимовно нар. 1) Выразительно. 2) Условно.
Гаджуґа, -ґи, ж. Молодая смерека вышиной до трехъ метровъ. Шух. І. 176.
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Кислощі, -щей и -щів, ж. мн. Кислота. Щоб не заводилось кислощів. Чигир. у.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Пластунець, -нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Повідпрядати, -да́ю, -єш, гл. Отработать пряденіемъ. Усе, що напозичалася, те все повідпрядала.
Примічати, -ча́ю, -єш, сов. в. примітити, -мічу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. По чім мене, мила, примічаєш? — Потім, милий, тебе примічаю: рано встаєш, коня наповаєш. Мет. 282.
Прогалина, -ни, ж. = прилука 1. Шух. І. 73.
Татуленьків, -кова, -ве, татулів, -лева, -ве Принадлежащій татулеві.
Нас спонсорують: