Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітка
кітлик
кітловина
кітляр
кітлярка
кітлярчин
кітний
кіток
кітчий
кітька
кіть-кіть!
кіхоть
кіш
кішастий
кішка
кішкарь
кішниця
кіявкати
кла
клад
кладіжка
кладій
кладільник
кладка
кладня
кладовисько
кладовище
кладочка
кладь
клак
кламцати
кландати
кланцати
кланцатий
кланці
клань
кланяння
кланятися
клап
клапан
клапаня
клапати
клапатий
клапач
клапачка
клапкати
клапоть
клапоухий
клаптик
клаптош
клас
класик
класичний
класний
класти
кластися
клатати
клац!
клацання
клацати
кле
клебан
клебанина
клебанка
клебаня
клевак
клеветатися
клеветуха
клевецъ
клевцур
клевчик
клевчиха
клезнути
клеїти
клей
клейгов!
клейнити
клейно
клейнод
клейнодець
клейтух
клекавка
клекацка
клекіт
клекотати
клекотіти
клект
клектання
клектати
клен
кленина
клениця
кленовий
кленок
клень
клепайло
клепак
клепало
клепання
клепаня
клепати
клепач
клепачка
клепець
клепка
клептати
клептіти
клесачка
клесувати
клець
клечальний
клечаний
клечанина
клечання
клешня
клешоногий
кливак
клик
кликання
кликати
Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє. Шух. І. 89.
За́мітка, -ки, ж. 1) Замѣтка. 2)дава́ти. Давать понять. Кішку б'ють, невістці на замітку дають. Ном. № 3901. 3) бра́ти на замі́тку. Принимать къ свѣдѣнію.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там. Млак. 109.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями. О. 1861. XI. Свид. 70.
Плішити, -шу́, -шиш, гл. 1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру. 2)рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Поперемолочувати, -чую, -єш, гл. Перемолотить (во множествѣ).
Роскурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Нас спонсорують: