Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітка
кітлик
кітловина
кітляр
кітлярка
кітлярчин
кітний
кіток
кітчий
кітька
кіть-кіть!
кіхоть
кіш
кішастий
кішка
кішкарь
кішниця
кіявкати
кла
клад
кладіжка
кладій
кладільник
кладка
кладня
кладовисько
кладовище
кладочка
кладь
клак
кламцати
кландати
кланцати
кланцатий
кланці
клань
кланяння
кланятися
клап
клапан
клапаня
клапати
клапатий
клапач
клапачка
клапкати
клапоть
клапоухий
клаптик
клаптош
клас
класик
класичний
класний
класти
кластися
клатати
клац!
клацання
клацати
кле
клебан
клебанина
клебанка
клебаня
клевак
клеветатися
клеветуха
клевецъ
клевцур
клевчик
клевчиха
клезнути
клеїти
клей
клейгов!
клейнити
клейно
клейнод
клейнодець
клейтух
клекавка
клекацка
клекіт
клекотати
клекотіти
клект
клектання
клектати
клен
кленина
клениця
кленовий
кленок
клень
клепайло
клепак
клепало
клепання
клепаня
клепати
клепач
клепачка
клепець
клепка
клептати
клептіти
клесачка
клесувати
клець
клечальний
клечаний
клечанина
клечання
клешня
клешоногий
кливак
клик
кликання
кликати
Важниця 2, -ці, ж. 1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Рудч. Чп. 246. Чуб. VII. 404. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю. Н. п. 2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. Рудч. Чп. 246. О, зваж мене на праведній важниці. К. Іов. 66.
Глухма́н, -на, м. = глушан. Желех.
Згі́дливий, -а, -е. 1) Пригодный, полезный. Вона згідлива: нею підкурюють корову, як захвора. ХС. IV. 56. Се зілля згідливе: його п'ють од кашлю. Волч. у. 2) Покладистый, сговорчивый, миролюбивый.
Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Г. Барв. 89. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Ном. № 3312. Лясь зубами.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти. Левиц. І.
Перев'язувати, -зую, -єш, сов. в. перев'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Перевязывать, перевязать. Перев'язала дружка рушником чрез плече. Харьк. 2) Перевязывать, перевязать наново. Твої снопи треба перев'язувати, бо який не візьму, то й розсиплеться. Богод. у.
Пре.. въ сочетаніи съ прилагательными и нарѣчіями усиливаетъ качество. (пребагатий, предобрий, пребезмірний, пребідний, пребісовий; прегарно, превесело). Слова, которыя въ большей или меньшей мѣрѣ составляютъ исключеніе изъ этого правила (напр., гдѣ слово съ пре, рядомъ съ усиленіемъ степени качества, получило и особый оттѣнокъ значенія), перечислены ниже. Иногда пре, какъ приставка при глаголѣ или существительномъ есть сокращенное пере: преброди́ти = перебродити, пребувати = перебувати; всѣ такія слова. Cм. на пере.
Снуватися, -нуюся, -єшся, гл. 1) Сноваться, дѣлаться основѣ. 2) Ходить сюда и туда. Снуюся по хаті, тиняюсь. Г. Барв. 83. 3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї. 4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Ном. № 378. Біле личко, чорні брови на душі снується. Чуб. V. 2.
Тирхати, -хаю, -єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать. Вх. Зн. 69. Шейк.
Чорнити, -ню́, -ниш, гл. 1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила... дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Поносить.
Нас спонсорують: