Вижидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька.
Витязь, -зя, м. Витязь. Ум. ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю.
Ділени́ця, -ці, ж. Часть, пай, доля. Cм. Дільниця. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста.
Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять.
Забри́зкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. забри́зкатися, -каюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться. Забризкався, захлюстався.
Прохрипіти, -плю́, -пиш, гл. Прохрипѣть. Не журись!... прохрипів.
Пташиний, -а, -е. = пташачий. Хиба пташиного молока нема.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
Схизмат, -та, схизматик, -ка, м. Раскольникъ, еретикъ; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.