Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Димка́рь, -ря́, м. Выбойщикъ, набивающій выбойку.
Злякати, -ка́ю, -єш, гл. Испугать. Не вір, то звір, хоч не вкусе, то зляка. Запитала вона зляканим голосом.
Лапко, -ка, м. Кличка собаки съ толстыми лапами.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Прикрий, -а, -е. 1) Непріятный.
2) Крутой. Прикрий беріг. Прошу... трошки злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички.
3) Сильный, крайній. Прикрий мороз. Як прийде робота прикра, то платять і по пів рубля.
4) О цвѣтѣ: рѣзкій. Червоний, аж прикрий.
Саморобка, -ки, ж. Самодѣльная вещь.
Терноха, -хи, ж. = тернослива.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.
Шушу меж., выражающее шептаніе. От кияне — шушу-шушу, радяться.