Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітка
кітлик
кітловина
кітляр
кітлярка
кітлярчин
кітний
кіток
кітчий
кітька
кіть-кіть!
кіхоть
кіш
кішастий
кішка
кішкарь
кішниця
кіявкати
кла
клад
кладіжка
кладій
кладільник
кладка
кладня
кладовисько
кладовище
кладочка
кладь
клак
кламцати
кландати
кланцати
кланцатий
кланці
клань
кланяння
кланятися
клап
клапан
клапаня
клапати
клапатий
клапач
клапачка
клапкати
клапоть
клапоухий
клаптик
клаптош
клас
класик
класичний
класний
класти
кластися
клатати
клац!
клацання
клацати
кле
клебан
клебанина
клебанка
клебаня
клевак
клеветатися
клеветуха
клевецъ
клевцур
клевчик
клевчиха
клезнути
клеїти
клей
клейгов!
клейнити
клейно
клейнод
клейнодець
клейтух
клекавка
клекацка
клекіт
клекотати
клекотіти
клект
клектання
клектати
клен
кленина
клениця
кленовий
кленок
клень
клепайло
клепак
клепало
клепання
клепаня
клепати
клепач
клепачка
клепець
клепка
клептати
клептіти
клесачка
клесувати
клець
клечальний
клечаний
клечанина
клечання
клешня
клешоногий
кливак
клик
кликання
кликати
Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата, 200.
Заріча́нський, -а, -е. Принадлежащій зарѣчнымъ жителямъ.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш! Харьк.
Повимотувати, -тую, -єш, гл. Вымотать (во множ).
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Могилев. у. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном). Св. Л. 68.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Тім'я, -м'я, с. Темя. Тім'я не заросло. Ном. № 8567. Ум. тім'ячко. Грин. II. 24.
Топкуватий, -а, -е. Нѣсколько топкій. Топкуватий сніг. Павлогр. у.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье. Угор.
Нас спонсорують: