Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітка
кітлик
кітловина
кітляр
кітлярка
кітлярчин
кітний
кіток
кітчий
кітька
кіть-кіть!
кіхоть
кіш
кішастий
кішка
кішкарь
кішниця
кіявкати
кла
клад
кладіжка
кладій
кладільник
кладка
кладня
кладовисько
кладовище
кладочка
кладь
клак
кламцати
кландати
кланцати
кланцатий
кланці
клань
кланяння
кланятися
клап
клапан
клапаня
клапати
клапатий
клапач
клапачка
клапкати
клапоть
клапоухий
клаптик
клаптош
клас
класик
класичний
класний
класти
кластися
клатати
клац!
клацання
клацати
кле
клебан
клебанина
клебанка
клебаня
клевак
клеветатися
клеветуха
клевецъ
клевцур
клевчик
клевчиха
клезнути
клеїти
клей
клейгов!
клейнити
клейно
клейнод
клейнодець
клейтух
клекавка
клекацка
клекіт
клекотати
клекотіти
клект
клектання
клектати
клен
кленина
клениця
кленовий
кленок
клень
клепайло
клепак
клепало
клепання
клепаня
клепати
клепач
клепачка
клепець
клепка
клептати
клептіти
клесачка
клесувати
клець
клечальний
клечаний
клечанина
клечання
клешня
клешоногий
кливак
клик
кликання
кликати
Бурсуватися, -суюся, -єшся, гл. Барахтаться, въ борьбѣ возиться. Вони почали бурсуватись — то в шутку, а то вже і навспрашки. Новомоск. у.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.
Комірницький, -а, -е. 1) Квартирантскій. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала. Ном. № 2817. 2) Таможенный.
Підцупити, -плю, -пиш, гл. 1) Подтянуть, подтащить. 2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути. О. 1862. І. 29.
Побенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Попировать. Ми в свата добре побенкетували.
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження. Стор. МПр. 16.
Пуринати, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки ( = утята) пурнуть. Мет. 157. Cм. пірнати.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Токмачка, -ки, ж. У сапожниковъ: инструментъ для приглаживанья каблука. Сумск. у.
Нас спонсорують: