Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коливати

Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Ном., стр. 296, № 207. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. О. 1862. IX. 60. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт. МВ. (О. 1862. III. 35).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИВАТИ"
Бакаляр, -ра, м. 1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. І. 219. 2) Учитель дѣтей. Шейк. 3) Дьячекъ. Чуб. І. 231.
Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки. МВ. ІІ. 34.
Гуме́нія, -нії, ж. Игуменья. Зміев. у.
Ґальо́н, -ну, м. Галунъ, позументъ.
Охотний, -а, -е. Добровольный. охотне військо. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзджали, ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали. Дума.
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177.
Прихильно нар. Благосклонно.
Судучина, -ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.
Усик, -ка, м. Ум. отъ ус.
Усюсінький, -а, -е. = усісінький. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.