Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянка
киянський
кияра
киях
кияхуватий
кияшок
кібець
кібчити
ківетора
ківки
ківната
ківш
кіготь
кіз
кізівер
кізій
кізка
кізлик
кізлини
кізля
кізонька
кізочка
кізь-кізь!
кізяк
кійло
кіл
кілаш
кілець
кілки
кілкий
кілля
кілок
кілочок
кілька
кількадесять
кількалітній
кільки
кількись
кількість
кілько
кільконадцять
кількораз
кількоро
кільце
кільчик
кільчитися
кілювати
кіля
кімлач
кімлашня
кімлик
кімлицький
кімличка
кімля
кімната
кімняхъ
кімса
кім'ях
кін
кінатов!
кінва I
кінва II
кінець
кінний
кінник
кінниця
кінно
кінцевий
кінцьовий
кінчак
кінчання
кінчастий
кінчати
кінчатий
кінчатися
кінчик
кінчити
кінь
кіньський
кіп
кіпка
кіпний
кіпнина
кіпніти
кіпно
кіпочка
кіптіти
кіптюга
кіптяга
кір
кірець
кірка
кірмак
кірря
кірх
кірчик
кіс
кіска
кісний 2
кісник
кісниця
кісничок
кісно
кіснота
кісонька
кісочка
кісся
кістка
кістлявий
кістняк
кісто
кісточка
кістриця
кістричитися
кість
кістяк
кістяний
кіт
кітва
кітвиця
Вишинк, -ку, м. Розничная продажа вина, распивочная продажа нитей. Взяти на вишинк. Ном. № 11789.
Відробіток, -тку, м. = відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Левиц. І. 69. Ти б позичив у кого небудь на відробіток. О. 1861. XI. 111.
Гора́зд, -ду, м. = Гаразд, -ду.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Казитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Бѣситься. Собаки з жиру казяться. Ном. № 10801. 2) Бѣситься, проказить. Як же були на самоті, то молитовники ховали, казились, бігали, скакали. Котл. Кн.
Тир, -ру, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Черідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ череда. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292.
Шинкарський, -а, -е. Кабацкій.
Шмалятина, -ни, ж. = смалятина. Шмалятиною завоняло.
Нас спонсорують: