Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.
Знаряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. знаряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить. У наряді доброго коня купувала, мене молодого в поход знаряжала.
Лосьо́вий, -а, -е. Лосій. Да в того коня золота грива, золота грива груди покриває, шовковий хвостик слід замітає, лосьові ушка ради слухають, срібні копита камінь лупають.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Подарити, -рю́, -риш, гл. = подарувати. То ж мені пан-отець подарив, щоб хороший молодець полюбив.
Стрюк, -ка, м. = струк. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Тряскати, -каю, -єш, гл. Хлопать. Аби Біг ласкав, а батіг тряскав.
Фудулія, -лії, ж.
1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали.
2) Надменный, гордый человѣкъ.
Чередниченько, -ка, м. Ум. отъ чередник.