Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козлуватий

Козлуватий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЛУВАТИЙ"
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой). Вх. Зн. 25.
Кузка, -ки, ж. = кузька. Напала на капусту кузка. Черк. у.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Шевч. Ум. онучатко. Г. Барв. 125.
Позріти, -рю, -риш, гл. Посмотрѣть, взглянуть. Позри, Єлена, на он ту гору. Гол. IV. 523.
Приваба, -би, ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ. Желех.
Сохваляти, -ля́ю, -єш, гл. Восхвалять. А козак седить у корчмі та мед-вино кружає, корму сохваляє. ЗОЮР. І. 219.
Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день! Ном.
Халаш, -ша, м. 1) Шалашъ. Александр. у. 2) = хата. Шух. І. 88. Вх. Зн. 76.
Швигнути, -гну́, -не́ш, гл. Сдернуть. Вітер як швигне хустку з голови. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.