Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козлуватий

Козлуватий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЛУВАТИЙ"
Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
Клумакуватий, -а, -е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, ща і до чого. Кіев. г.
Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ). Вас. 148.
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить. Харьк.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома. Сим. 99.
Позазімовувати, -вуємо, -єте, гл. Зазимовать (о многихъ).
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Росповістувати, -ту́ю, -єш, гл. = росповісти. Вони росповістували єму. Гн. II. 230.
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка. Вх. Лем. 476.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.