Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

килимок
кимак
кимачина
кимачисько
кимачок
кимаччя
кимнях
ким'ях
кинджал
кинді
киндяк
кинутися
кипа
кипарис
кипарисовий
кипень
кипіння
кипіти
киплячий
кипоть
киптар
киптюга
кипучий
кип'яч
кип'ячий
кирган
кирд
кирдик
кирея
киринити
киринний
киринник
киринниця
кириння
кириня
киркати
кир-китайка
кирниця
кирничний
кироман
кирпа
кирпатий
кирпич
кирпичина
кирполої
кирпонька
кирр!
киршава
кис
киса
киселик
киселиця
киселичник
кисет
кисетина
кисирь
кисіль
кислий
кислиця
кисличка
кисличчя
кислище
кислість
кисло
кислоокий
кислота
кислощі
кисляк
киснути
кисти
кит
кита
китаєвий
китаєчка
китай
китайка
китайський
китайча
китайчаний
китайчастий
китвиця
китель
китити
китиця
китичний
китки
китчастий
китюх
китяг
ких!
кихкати
киці-баба
кицка
киць
кицька
кицюня
киця
киця 2
кицяти
кичера
кичка
кичматися
кичувати
киш!
кишенька
кишеня
кишечка
кишіти
кишка
кишкати
кишкатий
кишковий
кишкун
кишло
кишнути
киюра
кияк
кияка
киянець
киянин
Безсудниця, -ці, ж. Беззаконница? К. Дз. 98.
Бутівка, -ки, ж. Тонкая палка въ игрѣ бути. Cм. бут 5.
Виплинути 2, -ну, -неш, гл. = виплисти. Кому щастя, той і на києві виплине. Ном. № 1666.
Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Квакун, -на́, м. = квак.  
Некрут, -та, м. Рекрутъ. Сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 11. А Оникій нехай здоров буде, бо я учора заплакала за його, як почула, що у некрути братимуть. О. 1862. IX. 114. По над садом зелененьким доріжка лежала, молодая туди пані некрут виряжала. Н. п. Ум. некрутик. Сидя, леже некрутики в кованих кайданах. Чуб. V. 969.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ. Ананьев. у.
Нас спонсорують: