Горя́нський, -а, -е. Горный, гористый. І на дніпровській Україні, і на горянській за кордоном.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Зарі́жок, -жку, м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка.
Мисли́вець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків — мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем'ї.
Охайлучити, -чу, -чиш, гл. Ополоть, очистить отъ вѣтвей = охаючити. Треба цю щепу охайлучити.
Прихильник, -ка, м. 1) Человѣкъ расположенный къ кому. 2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви.
Прогній, -но́ю, м. Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Низкое мѣсто, заливаемое водой по крайней мѣрѣ на полъ лѣта. Топкое мѣсто. Кобилиці... у прогної поховались. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta.
Сточити Cм. сточувати.