Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки.
Задіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заді́тися, -нуся, -нешся, гл. 1) Вдѣваться, вдѣться. 2) Дѣваться, дѣться; пропасть, исчезнуть.
Іграшка, -ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Кішці іграшка, а мишці сльози. за іграшки робити що. Съ легкостью, какъ бы играя, шутя дѣлать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин... Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Ум. іграшечка.
Кватирка и кватирька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. 3) Форточка въ окнѣ. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки.
Перелопатити, -па́чу, -тиш, гл.
1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить.
2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать.
Позаборонювати, -нюю, -єш, гл. Запретить (во множествѣ).
Уїзд, -ду, м. Въѣздъ.
Уповивати, -ваю, -єш, сов. в. уповити, -в'ю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила.
Чорнобильник, -ка, м.= чорнобил.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.