Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кедрина
кедровий
кедруша
кедь
кежінь
кей
кейло
кейловий
келарь
келев
келенька
келеп
келеф
келех
келиця
келієчка
келійка
келіх
келішок
келія
келтувати
кельбух
кельня
келюх
кемзувати
кендериця
кенді
кендюх
кендюховий
кендюшок
кендя
кеп
кепень
кепеняк
кепкування
кепкувати
кепотво
кепський
кепсько
кептар
керва
кервель
керез
керея
керинниця
керлиба
керма
керманич
кермек
кермецький
керпець
керсет
керсетка
кертина
кертичина
кертовиння
керування
керувати
керунок
кесарик
кесарів
кесарський
кесарь
кете
кетяг
кефала
кецка
кець-кець!
кешеня
кзамент
кзаментувати
кибалиця
кибалка
кибета
кибисть
кибіт
кив! I
кив II
кива
кивання
кивати
киватися
кивач
кивень
кивер
кивнути
кивун
кивуха
киги!
кигик
кигикання
кигикати
кигитка
кигиця
кидальник
кидати
кидатися
кидик
кидь I
кидь! II
кизлик
кизяк
київ
київський
кий I
кий II
кийкуватий
кийовий
кийок
кийочок
кика
кикати
кикіть
кикнути
кила
килавець
килавий
киликати
килим
килимниця
Багаччати, -ччаю, -єш, гл. = багатшати.
Бендюх, -ха, м. 1) Брюхо. Угор. 2) мн. Бендюхи = колішня. Шух. І. 165.
Верінка, -ки, ж. = вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верткою. Шух. І. 216.
Дрібо́чок, -чка, м. Ум. отъ дрібок.
Непідхільність, -ности, ж. Неуступчивость, непокорность. Левиц. І. 307.
Парубчук, -ка, м. = парубчак.
Помочка, -ки, ж. Ум. отъ поміч.
Приплентач, -ча, м. Пришлецъ, бродяга. І хто? Троянець, голяк, втікач, приплентач, ланець. Котл. Ен. IV. 40.
Розноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. рознестися, -суся, -сешся, гл. Разноситься, разнестись, разлетѣться. Піра по лугах рознеслося. Чуб. V. 17.
Шептуня, -ні, ж. Знахарка, пришептывающая.
Нас спонсорують: