Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калита
калитина
калитка
калі дати
калі-буд-буд!
каліво
каліка
калікуватий
каліфактор
каліцтво
каліч
калічений
каліченька
калічити
калічитися
калічка
калічний
калія
калкий
калко
калмичити
калмичіння
калний
кално
каломут
каломутити
каломутитися
каломутний
калугирь
кальбуки
кальвинець
кальвинський
кальман
кальний
кальник
кальність
кально
калювати
калюжа
калюжити
калюжитися
калюжка
калюжний
калюка
калюх
калюхатий
калябура
каляниця
каляння
каляріпа
калярувати
каляти
калячити
кам
камата
камаші
камбрат
камбраття
каменистий
камениця
каменіти
каменний
каменування
каменувати
камень
каменюка
каменяр
каменярський
каменястий
камза
камилавка
камилики
камізелок
камізелька
камізельковий
камізельчаний
камінець
камінний
каміння
камінь
камінюка
камінюччя
каміняччя
камка
камрат
камратисько
камса
камужельський
камуз
камчуг
кам'яний
кам'янистий
кам'яниці
кам'яниця
кам'яничин
кам'яничний
кам'янище
кам'яніти
кам'янка
кам'янщанин
канава
канал
каналія
канальський
канапа
канапчик
канареєчок
канарейко
канарка
канарок
канарочка
канархати
канархист
канастас
канати
канделябр
кандзюба
кандиба
кандибити
кандидат
Бурний, -а, -е. Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. О. 1862. VI. 41.
Заспоко́юватися, -ко́ююся, -єшся, сов. в. заспоко́їтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Зінько! заспокойся, я од щирого зерця тебе прощаю. Стор. МПр. 58. Знов, заспокоївшись, сидить коло криниці. К. МХ. 41.
Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Підіслати I Cм. підсилати.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Понашевкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Найти толпой, налѣзть (во множествѣ). Понашевкувалось у хату такого народу — і родичі, і свати, і чужі. Александров. у.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Прихижкуватий, -а, -е. = пригижкуватий? Хоч би де́ знеслась инша прихижкувата курка, — він те яєчко знайде й принесе.
Черевань, -ня, м. 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38. 2) = череванька. Вх. Пч. II. 20.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки. Гн. І. 14.
Нас спонсорують: