Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калита
калитина
калитка
калі дати
калі-буд-буд!
каліво
каліка
калікуватий
каліфактор
каліцтво
каліч
калічений
каліченька
калічити
калічитися
калічка
калічний
калія
калкий
калко
калмичити
калмичіння
калний
кално
каломут
каломутити
каломутитися
каломутний
калугирь
кальбуки
кальвинець
кальвинський
кальман
кальний
кальник
кальність
кально
калювати
калюжа
калюжити
калюжитися
калюжка
калюжний
калюка
калюх
калюхатий
калябура
каляниця
каляння
каляріпа
калярувати
каляти
калячити
кам
камата
камаші
камбрат
камбраття
каменистий
камениця
каменіти
каменний
каменування
каменувати
камень
каменюка
каменяр
каменярський
каменястий
камза
камилавка
камилики
камізелок
камізелька
камізельковий
камізельчаний
камінець
камінний
каміння
камінь
камінюка
камінюччя
каміняччя
камка
камрат
камратисько
камса
камужельський
камуз
камчуг
кам'яний
кам'янистий
кам'яниці
кам'яниця
кам'яничин
кам'яничний
кам'янище
кам'яніти
кам'янка
кам'янщанин
канава
канал
каналія
канальський
канапа
канапчик
канареєчок
канарейко
канарка
канарок
канарочка
канархати
канархист
канастас
канати
канделябр
кандзюба
кандиба
кандибити
кандидат
Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Замкне́ння, -ня, с. Заключеніе; затворъ.
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Натужуватися, -жуюся, -єшся, гл. Силиться. Аж натужується, щоб не сміяться, та ніяк не здержиться. Мир. Пов. II. 64.
Покалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Испачкаться, запачкаться.
Скраколь, -кля, м. Родъ кегля. скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. Чуб. III. 98. КС. 188. VI. 477. Ив. 23. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. Борз. у. Новомоск. у. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) Cм. начиння. Шух. І. 255, 256. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163. 5) Лещадь. Лубен. у. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.
Укувати, укую, -єш, гл. Заковать, оковать. Скажу тебе в кайдани вкувати. Гол. Білі ніженьки в кайдани вкували. АД. І. 82. 2) Сковать, наковать. Вкуй кілька цвяхів. Як мама не вділила, то коваль не вкує, т. е. если нѣтъ природныхъ, способностей, то искусственно ихъ не создать. Вас. 209.
Швандрикати, -каю, -єш, гл. Говорить на непонятномъ языкѣ. По німецки швандрикат. Вх. Уг. 276.
Нас спонсорують: