Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калита
калитина
калитка
калі дати
калі-буд-буд!
каліво
каліка
калікуватий
каліфактор
каліцтво
каліч
калічений
каліченька
калічити
калічитися
калічка
калічний
калія
калкий
калко
калмичити
калмичіння
калний
кално
каломут
каломутити
каломутитися
каломутний
калугирь
кальбуки
кальвинець
кальвинський
кальман
кальний
кальник
кальність
кально
калювати
калюжа
калюжити
калюжитися
калюжка
калюжний
калюка
калюх
калюхатий
калябура
каляниця
каляння
каляріпа
калярувати
каляти
калячити
кам
камата
камаші
камбрат
камбраття
каменистий
камениця
каменіти
каменний
каменування
каменувати
камень
каменюка
каменяр
каменярський
каменястий
камза
камилавка
камилики
камізелок
камізелька
камізельковий
камізельчаний
камінець
камінний
каміння
камінь
камінюка
камінюччя
каміняччя
камка
камрат
камратисько
камса
камужельський
камуз
камчуг
кам'яний
кам'янистий
кам'яниці
кам'яниця
кам'яничин
кам'яничний
кам'янище
кам'яніти
кам'янка
кам'янщанин
канава
канал
каналія
канальський
канапа
канапчик
канареєчок
канарейко
канарка
канарок
канарочка
канархати
канархист
канастас
канати
канделябр
кандзюба
кандиба
кандибити
кандидат
Безбожний, -а, -е. Безбожный, жестокій, злой, не боящійся Бога. Безбожні басурмани набігали. Дума. Безбожні ушкали налетіли. Дума. Ірода безбожного не виділи. Чуб. ІІІ. 342.
Блискавка, -ки, ж. 1) Молнія. Ном. № 336. Мет. 452. Тая буря не унимала, а все злійш громом по небу тарахтала, да блискавкою між хмарами блискала. Макс. 2) = блисканка. Вх. Пч. ІІ. 13. 3) Рыба Abramis (Blicca) argyroleuca, a также вообще каждая рыба, выбрасывающаяся часто на поверхность воды. Вх. Пч. II. 18. 4) Серебряная монета въ 10 крейцеровъ. Вх. Зн. 3. 5) мн. Блестящія бусы серебрянаго и золотого цвѣта. Гол. Од. 71.
Каліфактор, -ра, м. Сторожъ при духовныхъ учебныхъ заведеніяхъ. Подольск. у.
Клепач, -ча, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575.
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу. Стор. МПр. 168.
Ополоник, -ка, м. 1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник. Ном. № 7339. 2) Головастикъ. Ном. стр. 293, № 105. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Лебед. у. Ум. ополоничок.
Оцюди нар. = осюди. Оцюди положиш. оцюди́ лишень слухай. Слушай это. Ном.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Товстун, -на, м. Корень растенія Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129.
Хвершал, -ла, м. Фельдшеръ.
Нас спонсорують: