Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Дзяв! меж. Звукоподражаніе для вы раженія лая щенка: Тявъ! Сюди гав, туди дзяв. Собачка лежить на приспі та: дзяв, дзяв!...
Лю́тість, -тости, ж. Ярость, свирѣпость.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села.
Наштрикувати, -кую, -єш, сов. в. наштрикнути, -кну, -не́ш, гл.
1) Накалывать, наколоть, натыкать, наткнуть. Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею.
2) сов. в. наштрикати, -каю, -єш. Втыкать, повтикать во множествѣ. Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сама не знайде, де вони.
3) сов. в. наштрика́ти, -ка́ю, -єш. Толкать, натолкать (палкою). Сховав він його у подушки, а соцьких намовив, ті ось прибігають, ну шукати та ціпками у подушки, у подушки, — добре таки наштрикали старому боки.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).
Поткнути, -кну, -неш, гл. Высунуть, показать. І носа поткнуть не можна.
Роздача, -чі, ж. Раздача. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L.
