Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крівлявий
крівця
крів'яний
крізь
крізький
крій
крілик
кріличка
кріль
крім
крім'язний
кріп
кріпак
кріпенний
кріпенький
кріпенько
кріпець
кріпити
кріпитися
кріпка
кріпкенький
кріпкенько
кріпкий
кріпко
кріпость
кріпота
кріпшати
кріпше
кріпший
кріс
кріселко
кріслатий
кріслечко
крісло
кріт
кров
кровавий
кроватонька
кровать
кровець
кровка
кровник
кровожерний
кровопивець
кровопийка
кровопій
кровотіч
кровуватий
кровця
кров'янка
кроїти
крок
кроква
кроквина
кроківка
крокіс
крокіш
крокодил
крокус
кролик
кролячий
кромка
кромкати
кромкач
кропець
кропива
кропив'яний
кропив'янка
кропило
кропити
кропівник
кропковий
кропля
кроповий
кросенце
кросневий
кросно
кросонки
крот
кротити
кротість
крохмаль
крошня
крубочки
круг I
круг II
кругав
круги
кругиня
круглий
круглість
кругліти
круглобокий
кругловатий
кругловидий
круглолиций
круглоокий
круглота
круглотварий
круглявий
кругляк
круглянча
круглястий
кругляти
кругляччя
круговид
круговий
кругогляд
кругойдучий
кругом
кругосвіт
кругосвітній
кружалко
кружало
кружанин
кружати
кружґанок
круженяти
кружець
кружечок
Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Здоро́в'я, -в'я, с. Здоровье. Стали ото пити на. здоров'я молодої. Стор. МПр. 86. На добридень дає, на здоров'я питається. МВ. ІІ. 141. чолові́к при здоро́в'ю. Здоровый человѣкъ, крѣпкій. Харьк. г. Ум. здоро́в'єнько, здоро́в'ячко. Час мене дарувати... Не великим посагом, а щастямъ, здоров'єньком. О. 1862. IV. 22. Лай Боже здоров'ячко! Рудч. Ск. І. 14.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Окономша, -ші, ж. Жена эконома. Левиц. І. 430.
Попересихати, -хаємо, -єте, гл. Пересохнуть, высохнуть больше чѣмъ нужно. Сорочки не попересихали, — саме добре буде качати. Черниг. у.
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Рутити, -ручу, -тиш, гл. Крѣпко спать (насмѣшливое слово). Чуб. VII. 576.
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище. Морд. Пл. 67.
Тломити, -млю́, -ми́ш, гл. Уничтожать, истреблять, поѣдать. Тломили ласощі. Мкр. Н. 48.
Шкварка, -ки, ж. 1) Вытопленный кусочекъ сала, вытопка. 2) дати шкварки. Задать баню, дать трепку. Як дам шкварки, то буде тобі жарко. Ном. № 3616.  
Нас спонсорують: