Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крівлявий
крівця
крів'яний
крізь
крізький
крій
крілик
кріличка
кріль
крім
крім'язний
кріп
кріпак
кріпенний
кріпенький
кріпенько
кріпець
кріпити
кріпитися
кріпка
кріпкенький
кріпкенько
кріпкий
кріпко
кріпость
кріпота
кріпшати
кріпше
кріпший
кріс
кріселко
кріслатий
кріслечко
крісло
кріт
кров
кровавий
кроватонька
кровать
кровець
кровка
кровник
кровожерний
кровопивець
кровопийка
кровопій
кровотіч
кровуватий
кровця
кров'янка
кроїти
крок
кроква
кроквина
кроківка
крокіс
крокіш
крокодил
крокус
кролик
кролячий
кромка
кромкати
кромкач
кропець
кропива
кропив'яний
кропив'янка
кропило
кропити
кропівник
кропковий
кропля
кроповий
кросенце
кросневий
кросно
кросонки
крот
кротити
кротість
крохмаль
крошня
крубочки
круг I
круг II
кругав
круги
кругиня
круглий
круглість
кругліти
круглобокий
кругловатий
кругловидий
круглолиций
круглоокий
круглота
круглотварий
круглявий
кругляк
круглянча
круглястий
кругляти
кругляччя
круговид
круговий
кругогляд
кругойдучий
кругом
кругосвіт
кругосвітній
кружалко
кружало
кружанин
кружати
кружґанок
круженяти
кружець
кружечок
Безкритичність, -ности, ж. Отсутствіе критики. К. Кр. 13.
Висисати, -са́ю, -єш, сов. в. виссати, -ссу, -ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. Левиц. І. 203. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.
Відплющити, -ся. Cм. відплющувати, -ся.
Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Гліб. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Ном. № 13590. Руками гомоніти. Шутливо: писать. Ком. Пр. № 870. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Шевч. Гомоніла Україна. Шевч. Широкий Дніпр не гомонить. Шевч. 28. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей. Левиц. І. 116.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Присівати, -ва́ю, -єш, сов. в. присіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять, посѣять. Посіяти конопельки обіщався. Як сіяв, присівав, присіваючи, казав... Чуб. V. 1159. Усього дві десятинки присіваємо, а сем'я велика, є кому їсти. Черниг. у.
Служанка, -ки, ж. = служебка. Рудч. Ск. II. 195. Ум. служа́ночка. Нащо мені служаночки всі твої, ти сам, молод, не до мислоньки моєї. Чуб. V. 894.
Сподіванка, -ки, ж. Ожиданіе; надежда. Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху.... Пішла моя сподіванка слідком за некрутами. МВ. ІІ. 12. Билось наше серце солодкими сподіванками. К. ХП. 14.
Нас спонсорують: