Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крівлявий
крівця
крів'яний
крізь
крізький
крій
крілик
кріличка
кріль
крім
крім'язний
кріп
кріпак
кріпенний
кріпенький
кріпенько
кріпець
кріпити
кріпитися
кріпка
кріпкенький
кріпкенько
кріпкий
кріпко
кріпость
кріпота
кріпшати
кріпше
кріпший
кріс
кріселко
кріслатий
кріслечко
крісло
кріт
кров
кровавий
кроватонька
кровать
кровець
кровка
кровник
кровожерний
кровопивець
кровопийка
кровопій
кровотіч
кровуватий
кровця
кров'янка
кроїти
крок
кроква
кроквина
кроківка
крокіс
крокіш
крокодил
крокус
кролик
кролячий
кромка
кромкати
кромкач
кропець
кропива
кропив'яний
кропив'янка
кропило
кропити
кропівник
кропковий
кропля
кроповий
кросенце
кросневий
кросно
кросонки
крот
кротити
кротість
крохмаль
крошня
крубочки
круг I
круг II
кругав
круги
кругиня
круглий
круглість
кругліти
круглобокий
кругловатий
кругловидий
круглолиций
круглоокий
круглота
круглотварий
круглявий
кругляк
круглянча
круглястий
кругляти
кругляччя
круговид
круговий
кругогляд
кругойдучий
кругом
кругосвіт
кругосвітній
кружалко
кружало
кружанин
кружати
кружґанок
круженяти
кружець
кружечок
Вапняний, -а, -е. Известковый, изъ извести. Желех.
Ги.. Если нѣтъ слова на ги,. Cм. на гі.
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Ди́ня, -ні, ж. Раст. Дыня. Cucumis Melo. ЗЮЗО. І. 120. Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. Чуб. V. 1177. Различн. породы дынь: дрислівка, дубівка. Кв. II. 239, зімі́вка, кача́нка, ли́півка, тата́рка (Cм.). Ум. Ди́нька. Рудч. Ск. II. 9. І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, — посипле, положить на могилу. Сим. (Хата, 215).
Молито́в, -тви, ж. = молитва. Ой могла б мене отцева-паніматчина молитов на Чорному морі рятувати, уже б я знав, як свою матір шанувати-поважати. АД.
Наві́длі, наві́длів, наві́дліг, нар. Наотмашь. X. С. VII. 451.  
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила. Рудч. Ск. II. 151. 2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов. Св. Мр. XI. 11.
Стрій, -рою, м. Костюмъ, нарядъ. Ном. № 11154. Гол. IV. 482.
Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. Сосн. у. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. Греб. 381. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Ном. № 2711. Турки не стямились да в ростіч. ЗОЮР. І. 6.
Нас спонсорують: