Вб..., вв..., вг... Cм. уб..., Ув..., уг...
Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Гіркий світ, а треба жить. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ.
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є.
Мере́нька, -ки, ж. = мерест 1.
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Обсаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. обсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Окружать, окружить себя, посадить вокругъ себя. Чумакова жінка — молода удова за чумаком зажурилася, а набрала меду, набрала горілки, чумаками обсадилася. Обсадися садом, садом виноградом.
Розсвітати, -тає, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє?
Сахар, -ру, м. = сахарь.
Уполоти, -лю, -леш, гл. Выполоть (часть). Вполов пів грядки.
Шмаркий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. То чоловік шмарки́й: куди йде — не гається.