Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. ІІ. 168. 2) Раздражаться.
Заслу́женька, -ки, ж. Ум. отъ заслуга.
Кобза, -зи, ж. 1) Струнный музыкальный инструментъ. Сидить на могилі козак старесенький, у кобзу грає-виграває, голосно співає. Мет. 443. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. На речах — як на кобзі. Ном. № 2989. 2) Рыболовный снарядъ изъ тонкихъ прутьевъ. Сим. 148. Ум. кобзонька, кобзочка. В кобзоньку грає, гарно співає. Грин. III. 21.
Невпам'ятку, нар. Не помнится. Мені се невпам'ятку.
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали. Стор. МПр. 129.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Поштарь, -ря́, м. 1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400. 2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло. Новомоск. у.
Нас спонсорують: