Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.
Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна. Н. Вол. у.
Злітки, -ків, мн. на злітки оддавати (теля́та). Отдавать телятъ на выкормку, на четыре года. Вх. Лем. 420.
Обцірклюватися, -лююся, -єшся, гл. Обвести вокругъ себя кругъ. Падай на землю і обцірклюйся тим ножем. Чуб. І. 202.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius. Вх. Лем. 445.
Попередруковувати, -вую, -єш, гл. Перепечатать (во множествѣ).
Пролизати Cм. пролизувати.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Нас спонсорують: