Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Анта́л, -лу, м. Боченокъ въ 60 бутылокъ. Закр.
Друба́к, -ка, м. = гробак. Шух. І. 23.
Задешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Скрізь задешевіла горілка.
Заче́па, -пи 1), ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260.
Курай, -раю́, м. Раст. Salsola koli. ЗЮЗО. І. 134.
Плова, -ви, ж. Ливень съ бурей. Вх. Зн. 50. Шух. І. 185. Ударить плова з громами. Шух. І. 212. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Шух. І. 166. Не боїться мокрий плови. Фр. Пр. 115.
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити. Міусск. окр.
Страптувати, -ту́ю, -єш, гл. ? Пішла би я в чисте поле по стадо воронеє, своє зілє страптувати. Гол. IV. 348.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Н. п. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ. Левиц. І. 120.
Нас спонсорують: