Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виклад, -ду, м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066.
Допли́гувати, -гую, -єш, сов. в. доплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Доскакивать, доскочить, допрыгивать, допрыгнуть. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув. Грин. І. 173.
Звари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. IІI. 107. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи. Черк. у.
Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив. Стор. І. 176.
Китай, -таю, м. 1) Китай. 2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Н. п. Будем драти, пане брате, з китаю онучи. Гол. І. 14. 3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає. Kolb. І. 113.
Назива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назва́ти, -зву́, -зве́ш, гл. Называть, назвать. Та нічого не сказала, тілько серденьком назвала. Мет. 75.
Нашильник, -ка, м. Нашильникъ (въ дышловой упряжи).
Перепитуватися, -туюся, -єшся, гл. Спрашивать другъ друга. Стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити. Єв. Л. XXII. 23.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Нас спонсорують: