Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бандурята, -рят, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226.
Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл. 1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война. Гн. ІІ. 245. 2) Взрываться, взорваться. 3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Вицабати, -баю, -єш, гл. Выбрать, выклюнуть. Вицабала його (зерно) птиця. Староб. у.
Ґирли́ґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.
Допаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -су́, -се́ш, гл. Оканчивать, окончить пасти.
Дурноголо́вий, -а, -е. = дурноверхий.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ном. № 12813. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Грин. III. 659. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку. Ном. № 13663.  
На́кожні, -нів, мн. Кожаныя рукавицы.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Пструглі мн. Веснушки. ЕЗ. V. 187.
Нас спонсорують: