Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брівка, брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Вудилище, -ща, с. = вудлище. Шух. І. 226.
Дання́, -ня́, с. 1) Отрава вообще, въ частности же яйца насѣкомыхъ, брошенныя въ водку, которую подносятъ тому, кого хотять отравить. Кіевск. г. Як мені було йти на весілля, коли Солов'їха отроїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, як би могла. Левиц. Пов. 342. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Ном. Се вже так, з дання причина. Чуб.
Існий, існісінький, існісінько. Cм. істний, істнісінький, істнісінько.
Крячастий, -а, -е. Кустистый. Крячастий барвінок молодій дівчині на вінок. Гол. IV. 323.
Муча́нка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья: смѣсь муки, молока и овечьяго сыру. Cм. мачанка. Желех. 2) Порода разсыпчастыхъ грушъ. Вх. Лем. 437.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Натиск, -ку, м. 1) Надавливаніе, натискиваніе. 2) Давка, толпа. Натиск такий, що й пройти не можна, свічки поставити. Канев. у.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Нас спонсорують: