Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Нежид, -да, м. Насморкъ. Нежид напав.
Острішковий, -а, -е. Относящійся къ острішку.
Побенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Попировать. Ми в свата добре побенкетували.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. Сядь, погомони.
Посмутитися, -тимо́ся, -тите́ся, гл. = засмутитися. Ми без музики посмутились.
Почепляйти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣть, навѣсить, нацѣпить (во множествѣ).
Сінній, -я, -є. = сінешний. Іди, мила, іди, не барися, а з сіннього пороженьха назад.... вернися.
Скосом нар. Наискось.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка.