Едек, -ку, м. Длинная бичова, которой, при безвѣтріи, тянутъ лодку вдоль берега. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом.
Зави́дна нар. Засвѣтло.
Знайдибіда, -ди, м. Авантюристъ, искатель приключеній.
Ле́мич, -чу, м. Раст. Alnus viridis. Cм. леліч.
Ростолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Растолковать. Король загадує, що схоче; як слуга не зна, що робити на загадку королеву, то король йому ростолкув і той повинен зробити.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива.
Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. У свид жати жито. У свид брати льон. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Сердачина, -ни, ж. = сердак. Озьму я сі вбого дівча в одній сердачині.
Стрікати, -ка́ю, -єш, гл. = стрівати. Козак іде, дівчину стрікає.
Упівночі нар. = опівночі. Янголи-хранителі! храніть мене сії ночі упівночі.