Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

катуша
катюга
катюжний
катя!
ках!
кахель
кахельний
кахельник
кахи
кахикати
кахкати
кахльовий
кахля
кахляний
кахнути
кахоль
кахольний
кацалап
кацап
кацапеня
кацапка
кацапня
кацапський
кацапчик
кацапщина
кацапюга
кацарівна
кацубнути
каця
кач!
кача
качаванка
качалка
качалковий
качалкувати
качало
качальня
качальце
качан
качанистий
качанка
качанний
качання I
качання II
качановий
качаня
качати
качатина
качатися
качатко
качатник
качаточко
качачий
каченя
качер
качество
качечка
качильці
качиний
качка
качковал
качконогий
качнутися
качня
качор
качористий
качулея
качулка
качуляти
качур
каччин
каша
кашевок
кашель
кашечка
кашиця
кашка
кашкет
кашкетовий
кашлюк
кашляти
кашний
кашник
кашовар
кашоварість
кашоварка
кашоварник
кашоварниця
кашоварський
каштан
каштановий
каштанчик
каштелян
каштелянство
каштелянський
каювання
каювати
каюк
каюта
каючок
каюшина
каяний
каяння
каянський
каятися
квадра
квадранець
квадрат
квадратовий
квадратувати
квадровий
квак
квакання
квакати
ква-ква!
квакун
кванька
квап
квапити
квапитися
Годитися 2, -джуся, -дишся, гл. О погодѣ: проясняться. От вже на дворі стало годиться. Прил. у.
Жа́лнощі, -щей и -щів, ж. мн. лощі. Жалнощі узяли його. Черк. у.
Зрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Н. Вол. у. 2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. Желех. 2) Солдаты.
Навкі́с нар. = навкоси́. Желех. Cм. навскіс.
На́сідок, -дка, м. Насиженное яйцо.
Обкидати I, -да́ю, -єш, сов. в. обкидати, -даю, -єш, гл. 1) Обкидывать, обкидать. 2) Забрасывать забросать. Обкидали мене болотом. 3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу.
Попоносити, -ношу, -сиш, гл. Поносить много. Попоносив по келійках води. К. ПС. 116.
Розвихатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Раскачаться. 2) О вѣтрѣ: усилиться. Завірюсі аби рушити, а то розсихається. Харьк. у.
Хватаний, -а, -е. = хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685.
Нас спонсорують: