Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

катуша
катюга
катюжний
катя!
ках!
кахель
кахельний
кахельник
кахи
кахикати
кахкати
кахльовий
кахля
кахляний
кахнути
кахоль
кахольний
кацалап
кацап
кацапеня
кацапка
кацапня
кацапський
кацапчик
кацапщина
кацапюга
кацарівна
кацубнути
каця
кач!
кача
качаванка
качалка
качалковий
качалкувати
качало
качальня
качальце
качан
качанистий
качанка
качанний
качання I
качання II
качановий
качаня
качати
качатина
качатися
качатко
качатник
качаточко
качачий
каченя
качер
качество
качечка
качильці
качиний
качка
качковал
качконогий
качнутися
качня
качор
качористий
качулея
качулка
качуляти
качур
каччин
каша
кашевок
кашель
кашечка
кашиця
кашка
кашкет
кашкетовий
кашлюк
кашляти
кашний
кашник
кашовар
кашоварість
кашоварка
кашоварник
кашоварниця
кашоварський
каштан
каштановий
каштанчик
каштелян
каштелянство
каштелянський
каювання
каювати
каюк
каюта
каючок
каюшина
каяний
каяння
каянський
каятися
квадра
квадранець
квадрат
квадратовий
квадратувати
квадровий
квак
квакання
квакати
ква-ква!
квакун
кванька
квап
квапити
квапитися
Бренькати, -каю, -єш, гл. 1) = бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = брехню завдавати. Св. Л. 288.
За́рязь, -зі, ж. Раст. Hieracium aurantiacum. Лв. 99.
Зга́, зга́га, -ги, ж. 1) Изжога. Ном. №8163. Неначе згага запекла. Шевч. 401. 2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись. К. Досв. 132.
Ма́котерть, -ти, ж. 1) = макітра. Вас. 182. 2) Котловина. Мнж. 185.
Поспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать. Зараз поспродував усе. Драг. 183.
Придибанчик, -ка, м. ? Ой танчику, придибанчику, поплинь, поплинь. Гол. IV. 166.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно. Конст. у.
Суворий, -а, -е. Суровый, строгій.
Топірчик, -ка, м. 1) Ум. отъ топір. 2) мн. Раст. a) Viola tricolor. Шух. І. 22. б) Viola declinata. Шух. І. 21.
Хвасті, -тів, ж. = хвастощі. Дайте санчат хвасті підомчать. Ном. № 13535.
Нас спонсорують: