Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

катуша
катюга
катюжний
катя!
ках!
кахель
кахельний
кахельник
кахи
кахикати
кахкати
кахльовий
кахля
кахляний
кахнути
кахоль
кахольний
кацалап
кацап
кацапеня
кацапка
кацапня
кацапський
кацапчик
кацапщина
кацапюга
кацарівна
кацубнути
каця
кач!
кача
качаванка
качалка
качалковий
качалкувати
качало
качальня
качальце
качан
качанистий
качанка
качанний
качання I
качання II
качановий
качаня
качати
качатина
качатися
качатко
качатник
качаточко
качачий
каченя
качер
качество
качечка
качильці
качиний
качка
качковал
качконогий
качнутися
качня
качор
качористий
качулея
качулка
качуляти
качур
каччин
каша
кашевок
кашель
кашечка
кашиця
кашка
кашкет
кашкетовий
кашлюк
кашляти
кашний
кашник
кашовар
кашоварість
кашоварка
кашоварник
кашоварниця
кашоварський
каштан
каштановий
каштанчик
каштелян
каштелянство
каштелянський
каювання
каювати
каюк
каюта
каючок
каюшина
каяний
каяння
каянський
каятися
квадра
квадранець
квадрат
квадратовий
квадратувати
квадровий
квак
квакання
квакати
ква-ква!
квакун
кванька
квап
квапити
квапитися
Відщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. відщепнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Зміев. у. 2) = відщеплятися, відщепитися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая. Чуб. V. 707.
Икавка, -ки, ж. 1) Икотка. Ном. № 13390. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. І. 114. Ум. Икавочка. ЕЗ. V. 191.
Насторожати, -жаю, -єш, сов. в. насторожи́ти, -жу, -жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. насторожити ноги. Напречь ноги къ усиленному бѣгу. Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.  
Пахно, -на́, с. Запахъ.
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Садковий, -а, -е. Садовой. Садкове сіно.
Суходревник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Лем. 471.
Череватіти, -тію, -єш, гл. 1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ. 2) Беременѣть, брюхатѣть.
Нас спонсорують: