Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грошина

Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОШИНА"
Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Відбатувати Cм. відбатовувати.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Завива́йка, -ки, ж.? Бо на нас (дівчатах) плаття — все шовк та китайка, червона окрайка. A въ варіантѣ вмѣсто послѣдняго стиха: зверху завивайка. Мил. 51.
Кришеник, -ка, м. Ломтикъ, кусокъ. Чи шматок хліба, чи кільце ковбаски, чи сала кришеник, то все так на столах перед ними й лежить. ЗОЮР. І. 306. Чортів кришеник. Бранное выраженіе. Ном. № 3563.
Навпі́л нар. Пополамъ.
Обліпити Cм. обліплювати.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають. Мнж. 191.
Уразливість, -вости, ж. 1) Чувствительность къ боли. Шейк. 2) Обидчивость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.