Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грошина

Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОШИНА"
Горля́к, -ка́, м. = Горлач. Вх. Пч. II. 9.
Давні́шній, -я, -є. Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).
Держа́чка, -ки, ж. Перила. Угор.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Пасічник, пасішник, -ка, м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Плім'я, -м'я, с. = плем'я. МВ. О. 1862. III. 75). Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав. Мет. 331.
Приливати, -ва́ю, -єш, сов. в. прилити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121. 2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь. Чуб. IІ. 149.
Суспільність, -ности, ж. Общество. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.