Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грудкуватий

Грудкува́тий, -а, -е = Грудуватий. Грудкувата дорога. Херс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДКУВАТИЙ"
Грімни́ця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). Черниг. 3) = Громниця.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Дожирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Дошалиться. Дожирувалися, що й миску з столу звалили. Харьк. г.
Жирови́ця, -ці, ж. Муха, надѣваемая на удочку для приманки. Жировицу намкнеся на удку і ловит пструги. Вх. Зн. 17.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Черепашеня, -няти, с. Дѣтенышъ черепахи. Мил. ЛІ. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУДКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.