Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грудка

Гру́дка, -ки, ж. Кусокъ (какой либо плотной массы), комокъ. Вас. 178. Шух. І. 260, 261. Грудка землі. Ном. № 297. Масла грудка. Ном. № 6372. Грудка кашки. Чуб. III. 477. Ум. Гру́дочка. По грудочці сахарю дала. Грин. І. 89. Грудочка соли.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДКА"
А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня. Грин. І. 77.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Дере́нка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Доката́ти, -та́ю, -єш, гл. Спѣшно окончить что-либо дѣлать. Докатав до самого краю. Ном. № 1823.
Зару́ка, -ки, ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові... заруку своєї будущини. К. ХП. 14. Змовленая Марусенька... положила білу руку на заруку. Мет. 124.
Нагні́чувати, -чую, -єш, сов. в. нагніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Лебед. у. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів. Мкр. Г. 24.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Позапікати, -ка́ю, -єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.