Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громовий

Громовий, -а, -е. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Чуб. V. 6. Буде нас Господь громовим огнем карати. АД. I. 334. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Грин. III. 693. Громовий дощ. Мнж. 148. 2) громова стрілка. Громовая стрѣла, иначе — чортів палець. Вх. Пч. II. 28. 3) громові свята, празники. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Мнж. 157. МУЕ. ІІІ. 48., Ум. громовенький. Пішов дощик громовенький а на той саб зелененький. Чуб. V. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМОВИЙ"
Виглядання, -ня, с. 1) Выглядываніе, высматриваніе изъ чего. Желех. 2) Высматриваніе въ ожиданіи прибытія. Cм. виглядини.
Галасуватий, -а, -е. = галасливий. К. Кр. 40.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Заюши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Окровавиться. Заюшився кров'ю. Черк. у.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Несогірше нар. = незгірше.
Осьмірка, -ки, ж. Въ церковномъ зданіи: осьмигранная часть передъ куполомъ. Шух. І. 116.
Спашне, -ного, с. Плата за потраву. Спашного дав півкарбованця. Камен. у.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ. Желех.
Усувати, -ваю, -єш, сов. в. усунути, -ну, -неш, гл. Вдвигать, вдвинуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.