Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Довіря́ння, -ня, с. Довѣріе.
Жури́ця, -ці, ж. = жура, журба.
Квасити, -шу, -сиш, гл.
1) Квасить.
2) Окислять.
3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи.
Кінчатий, -а, -е. Остроконечный. Кінчатий ніж.
Малюва́ння, -ня, с. 1) Писаніе красками, рисованіе. 2) Живопись. Дивне малювання ожило на полотні. 3) Картина. Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив. Гарним малюванням стіни обвішані. Ой ти, дівчино, моє малювання! 4) Окраска. 5) Изображеніе, описаніе (словесное). (Квітка) почувавсь на силах, що здолає дойти ширшої правди в малюванні.
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты.
На́дро, -ра, с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце.
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
