Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
Ген нар. 1) Вонъ тамъ. На небі чистому ген хмара бовваніє. Ген там на долині під могилою огонь палає. 2) ген-ген. а) далеко-далеко. Пійдем ген-ген на гору. б) очень, сильно. Мотря таки ген-ген забарилась. 3) Какъ существительное: названіе дѣтской игры, состоящей въ бросаніи ножа (съ кулака, съ ладони, съ головы, зубами) такъ, чтобы онъ воткнулся въ землю. Не отсюда ли и выраженіе: дати гену — сильно побить?
Гетка, -ки, ж. = ґотка.
Зата́ювати, -та́юю, -єш, сов. в. затаї́ти, -таю́, -ї́ш, гл. Скрывать, скрыть, утаивать, утаить, притаить. Породила Діва сина, хтіла затаїть. І дух від ляку затаїв. Затаївши дух, пильно на неї дивився.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Прислів'я, -в'я, с. Пословица, поговорка. Українські приказки, прислів'я і таке инше. Збірники О. В. Марковича і др. Спорудив. Ж. Номис.
Себель, -ля, м. Рыба: Alburnus lucidus. себель. Себелів та пліточок (ловить). Ум. себе́лик.
Спрага, -ги, ж. Жажда. Буде голод і спрага. Від спраги мліли.
Чухна, -ни, ж. = чухачка.
