Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Вержет, -ту, м. = левержет. Накрутять оце вержет, аж стирчить, мов у квока чубик.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива.
Засу́нути, -ся. Cм. засувати, -ся.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. 2) Призывать.
Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. До ляса мов ляхи метнулись. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати.
Моска́льство, -ва, с. 1) соб. отъ москаль. 2) Обрусѣлость. Українську натуру я добре знаю. Все се москальство лежить на їх, як на волу сідло.
Омильний, -а, -е. Ошибочный.
Похват, -ту, м. Въ выраж.: на похваті. Подъ рукой. Що є в хаті на похваті? — Клямка. Та держить нагаєчку на похваті.
Танечниця, -ці, ж. Танцорка. Лядаякій танечниці і фартух на заваді.
