Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід.
Качур, -ра, м.
1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Дикий качур все на воді і днює, й ночує.
2) Рабочій, перевозящій грузъ на тачкѣ. Ростовъ-на-Дону. Ум. качурик. Зморозь того качурина, нехай качка кваче. Ув. качурина. Заріж, сину, качурину, нехай качка кваче.
На́волока, -ки, ж. = волока.
Підгір'я, -р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока.
Посидящий, -а, -е. Усидчивый.
Роспукатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспукатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай.
2) = роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Морозенко, козаченько як мак роспукався.
Скрутіль, -ля, м.
1) = скрутій.
2) Свернутый пучекъ соломы.
Ушити, -ся. Cм. ушивати, -ся.
Цятина, -ни, ж. = цятка. Ум. цятиночка. Каша у їх була що-разу хороша, ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось.
Штапувати, -пую, -єш, гл. 1) Стегать (при шитьѣ). 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). 3) Выговаривать, бранить. Так я його штапував! 4) Колотить. І давай штапувати його.
