Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гробниця

Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив. Чуб. V. 776.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБНИЦЯ"
Безбідно, нар. Безбѣдно.
Безмір'я, -р'я, с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. Щог. В. 109. У блакитному безмір'ї сонце плине і палає. Щог. В. 40.
Гильце, -ця, с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Кацапщина, -ни, ж. Великороссія. Лаяв кацапів і кацапщину. Мир. ХРВ. 141.
Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза. Ив. 19.
Побагато нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять небагато. Харьк.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки. Камен. у.
Роззява, -ви, об. Разиня, ротозѣй. Ном. № 6594.
Товкання, -ня, с. Толканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.