Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гробниця

Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив. Чуб. V. 776.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБНИЦЯ"
Бурундук, -ка, м. Раст. Medicago falcata L. Шейк. Вх. Пч. II. 33.
Діву́нка, -ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. Cм. Бобачик.
Доти́чний, -а, -е. Касающійся чего.
Жваво́та, -ти, ж. = жвавість.
Зострах, -ху, м. Испугъ. Мнж. 181.
Нерівний, -а, -е. Неравный.
Позасклеплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и засклепити 1 — 4, но во множествѣ.
Позатягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. Кв. 2) очі позатягало. Глаза ввалились. Левиц. Пов. 100.  
Пообділювати, -люю, -єш, гл. Надѣлить (многихъ), дать (многимъ).
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. (Зміев. у.). Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.