Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гробниця

Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив. Чуб. V. 776.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБНИЦЯ"
Гото́вити, -влю, -виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
За́пис, -су, м. Запись. Ном., стр. 283, № 890. На останці не стало шкури на запис (грішників записувати) і почали ті два чорти зубами ростягати тую шкуру. Грин. II. 154.
Карточний, -а, -е. Карточный. Встаючи з-за карточного стола, сміялись. Левиц. Пов. 57.
Лядина, -ни, ж. Сосна, растущая на ляд'ѣ. Cм. лядо. Н. Вол. у.
Наушник, -ка, м. Наушникъ (у шапки).
Недобрий, -а, -е. 1) Нехорошій, дурной. 2) Недобрый, злой. 3) Невкусный.
Подарковий, -а, -е. 1) Относящійся къ подарку. 2) Служащій подаркомъ. Рушник подарковий. Вас. 168.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.