Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Кумин, -а́, -е́ Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате.
Облежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит.
Підтовкти, -чу, -чеш, гл. Истолочь недостающее количество.
Побивання, -ня, с. Забота, печаль. Душа моя втомилась побиванням.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Сівба, -би, ж. Сѣяніе.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L.
Харалужний, -а, -е. Стальной. Харалужний меч.
Четверговий, -а, -е. Четверговый.
