Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гробовище

Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. О. 1861. XІ. Св. 41. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Мкр. Г. 63. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. О. 1862. IX. 61. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила. Шевч. 544.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБОВИЩЕ"
Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Гру́зьки́й, -а, -е. Топкій, вязкій. Була дороженька барзо грузька. АД. II. 37. Грузьке дно в річці.
Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать. Мнж. 178.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2. Кв. II. 289.
Печериця, -ці, ж. Грибъ Agaricus campestris L, шампиньонъ. ЗЮЗО. І. 110.
Розшарпувати, -пую, -єш, сов. в. розшарпати, -паю, -єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали. Чуб. V. 222.
Степір, -ра, м. Отростокъ показавшихся изъ земли растеній (лука, хлѣбныхъ злаковъ). Н. Вол. у.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю! Шейк.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОБОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.