Дви́гіт, -готу, м. Сотрясеніе, дрожаніе. Як пустив батько млин; та як нахопився вихор, та як загуркотить, заторохтить усе; а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш.
Залива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. залити и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш, гл. 1) Заливать, залить. Заливає Дунай бережечки, та нікуди обминути. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає, кров'ю сліди заливає. Дума. Залив... огонь. залити очі. Напиться пьянымъ. Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед. залива́ти за шку́ру са́ла. Сильно допекать. 2) — в кайда́ни. Заковывать, заковать. Ой залили сотника Хорька Шамраївці у кайдани. Ой узявши істиха під руки, залийте в кайдани, а заливши та у ті кайдани, закидайте в темницю.
Здо́бич, -чі, ж. Добыча. Ділили поміж собою здобич і гроші, що добули од жидів. Ум. здоби́ченька. Козацькая здобиченька марне пропадає.
Кровця, -ці, ж. = крівця. Червоная кровця — то дівоча краса.
Пирскати, -каю, -єш, гл.
1) Брызгать, разбрызгивать, разбрызгиваться.
2) Раскатываться.
3) Фыркать.
Поперериштовувати, -вую, -єш, гл. Поставить иначе лѣса (во многихъ мѣстахъ).
Простити, -ся. Cм. прощати, -ся.
Роскуматися, -маюся, -єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся.
Роскущитися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Разрастись кустомъ. Роскущилась бузина.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив.
