Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

груддя

Гру́ддя́, -дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДДЯ"
Бетлах, -ха
Заплазува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Запачкаться, загрязниться ползая.
Купчина, -ни, ж. = купка.
Новоприхожий, -а, -е. Недавно пришедшій, поселившійся.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Смутніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться печальнымъ. Мати усе смутніла. МВ. ІІ. 180.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУДДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.