Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гробок

Гробо́к, -бка́, м. Ум. отъ гріб. Могила, могилка. Полковник остався почувать на гробках.... Узяв сідло, положив на гробок і ліг на йому. Грин. І. 50. Гробки́ = Гроби = Гробовище = Кладовище. Мнж. 178. Левиц. І. 117. На гробках посідали. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБОК"
Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.
Білток, -тка, м. Бѣлокъ яйца. Вх. Лем. 392.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Крижак, -ка, м. 1) Рыцарь тевтонскаго ордена. Желех. 2) = крошня. Желех.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. (Шекспірові твори... поперекладав П. Куліш. І). 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 436.
Попідчищати, -ща́ю, -єш
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Спуст, -ту, м. 1) Мѣра: три ведра водки. Котл. Ен. IV. 24. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки. ЗОЮР. II. 89. 2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын., Екатер. у. Вх. Зн. 66. 3) = кощок. Шух. І. 229.
Шалапут, -та, м. 1) Сумасбродъ, безтолковый, легкомысленный человѣкъ. 2) Сектантъ одной изъ раціоналистическихъ сектъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.