Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо.
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Cм. драглий.
Європе́йський, -а, -е. Европейскій. Європейська культура. Європейські ідеї.
Заліпи́ти, -ся. Cм. заліплювати, -ся.
Крицевий, -а, -е. Стальной.
Непутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма.
2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить.
3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить.
Прикухенок, -нка и -нку, м. Пристройка къ кухнѣ. Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок?
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
