Зду́рняти, -няю, -єш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Петро здурняв мене.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Садися ж іззаду та не поламай насаду. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ.
Недивний, -а, -е. Неудивительный. Недивним річам не дивуйся.
Німчик 1, -ка, м.
1) Нѣмой человѣкъ.
2) Нѣмецъ.
Повідпроваджувати, -джую, -єш, гл. Отправить, отослать (многихъ).
Пристигати, -га́ю, -єш, сов. в. пристигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Дині стали пристигать.
2) Застигать, застичь, постичь. Пристигла його нічка. Як пристигла козака нетягу нещасливая година, злая хуртовина, то відцуралася і притаманная родина.
3) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣвать, приспѣть. Баба-яга уже скоро сюди пристигне. Пристигла година. Пристиг у саму пору до старого.
Протуркати, -каю, -єш, гл. = протуркотати.
Тілечкий, -а, -е. = тіленький.
Точитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Точиться на токарномъ станкѣ. 2) Точиться, остриться. 3) Цѣдиться, литься, течь. Чия кров і досі точиться? 4) О зерновомъ хлѣбѣ: очищаться на грохотѣ. Із пшениці, що точилась у решетах, милась, поки чистая як сонце й світла становилась. 5) Катиться. Точилися вози з гори. 6) Идти шатаясь, покачиваться, склоняться на одну сторону. Голова йому (п'яному) закрутиться, то він так і точиться. Він собі такий чоловік, — куди хто пхне, туди й точиться. 7) О времени, дѣйствіи: длиться, тянуться, продолжаться. Гульба точилась до самого світу. А тим часом розмова точиться та точиться.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь.
