Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громадський

Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. МВ. ІІ. 203. Громадська Громадська справа. Громадський суд. О. 1861. X. 55. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Г. Барв. 351. Кулишъ. Повѣсти. I. 185. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав. Мет. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДСЬКИЙ"
Єзуїтський, -а, -е. Езуитскій.
Заживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наѣсться, насытиться. Зажививсь, як собака мухою. Ном. № 4763.
Зісла́ти Cм. зсилати.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає. Шевч. 236.
Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Н. п. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85).
Поверх 2, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Попереходити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перейти, но во множествѣ. Усі вже попереходили через місток. Харьк.
Посипонути, -ну́, -не́ш, гл. Сыпнуть. Він як посипоне просом — і його засипав. Рудч. Ск. І. 38.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАДСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.