Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Дрі́чний, -а, -е. = ґречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Ой дівчата, ой сестриці, приходят м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці.
Жалкува́ння, -ня, с. Сожалѣніе. І прийде час німого жалкування.
Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають.
Понатикати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и натикати, наткати, но во множествѣ.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Службонька, -ки, ж. Ум. отъ служба.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.
Тож нар. Тоже, также. тож бо. То-то. Тож бо й горе, що не до любости. тож бо то й є. Въ томъ то и дѣло. тож пак! Еще бы.
Штундарь, -ря, м. Штундистъ.
